БІЗНЕС НА ГОРІХАХ. За кіло волоських нині правлять у середньому 15 гривень

,

2346На початку вересня у Кіровограді побільшало оголошень «Куплю горіхи». Восени у жителів обласного центру стартував свій збір урожаю: вони збирають волоські горіхи на вулицях, в посадках і своїх садах, а потім здають скупникам. Кажуть, це шанс непогано заробити без особливих зусиль. За цими плодами не треба доглядати, прополювати, обробляти від шкідників. Головне – знати місця і прийти збирати врожай першим. Якщо для одних це можливість вижити і додати якусь копійку до сімейного бюджету, то для інших – спосіб легко заробити на чарку.

До пункту прийому горіхів, що на старому автовокзалі в Кіровограді, прийшов пенсіонер Анатолій Петрович, який живе в приватному будинку на Новомиколаївці. Каже, цього року горіхи вродили добре.

– Усього у мене біля хати росте п’ять дерев, два роки тому посадив ще чотири, – говорить чоловік. – Зараз пішли дощі, тому нормально висушити їх нелегко. З двох дерев натрушую майже три мішки. Це приблизно сто кілограмів.

Пенсіонер розповідає, спочатку здавав горіхи цілими, а коли почув, що сусід має втричі більший виторг  за лущені, – і сам почав бити.

– Зараз приймають горіхи не дуже дорого. Тому почекаю, поки закупівельна ціна підніметься, – розкриває плани Анатолій Петрович. – А за цей час я, не поспішаючи, встигну їх просушити, обробити, полущити і взимку здати. Я вмію лущити так, щоб ядро залишалося цілим. Такий товар вважається найякіснішим і платять за нього найдорожче. Але я здаю не все, вдома залишаю мішок, жінка горіхи в торти додає, та й перетерті з цукром вони смачні і корисні.

Усього в обласному центрі близько десяти точок, де приймають волоські. Їх виявити легко: під великою вивіскою «Куплю горіхи» купа мішків, ящиків і відер із врожаєм. Найбільший наплив людей зранку, коли приїжджають автобуси з сіл. Працюють по місту і пересувні пункти прийому.

– Приїхала на автобусі до сестри в гості, заодно захопила  сумку горіхів. Тут кілограмів десять буде. У нас у райцентрі приймають, але дешевше, ніж тут. Зараз гривень 150 зароблю, – говорить Альона із Новомиргородського району і ставить сумку на ваги.

– 11 кілограмів, – озвучує продавець. – Але горіх темний і товстошкурий, тому візьму по 13.

Як пояснюють перекупники, ціна залежить від товарного вигляду горіха. Найвище ціняться горіхи-«метелики».

– У тому році були по 8-10 гривень, – говорить перекупник Ігор. – Цього року не на багато, але дорожче. Якщо він світлий, тонкошкурий, повний і крупний, який можна однією рукою зламати, – можу взяти навіть по 18 гривень за кілограм. Якщо чорний – дешевше, 12-14 гривень. «Метелики» взимку будуть десь по 200-240 гривень за кілограм. В основному горіхи приносять люди з села, у кого є сад. Учора мені знайомий привіз із Новоукраїнського району 20 кілограмів. Народ виживає, як може.

– Горіхами займаємося постійно, – ділиться Святослав, який «тримає» гуртожитківські смітники на Полтавській. – Жінка вдень б’є сама, а я в цей час збираю пляшки. Коли приходжу ввечері – допомагаю. Торік здавав каштани. У цьому році, їх не приймають, але я все одно збираю про всяк випадок, раптом знову почнуть брати. Три мішки додому назносив. Торік їх брали від 50 копійок до гривні за кілограм.

Скупники кажуть, до них приходять до двадцяти людей за день. Приносять за раз від 200 грамів до 100 кілограмів. Займаються таким бізнесом переважно малозабезпечені, безхатьки, пенсіонери та любителі випити.

– Ми люди не горді, будь-яку кількість беремо, – говорить Світлана, яка приймає горіхи протягом року на муніципальному ринку біля старого автовокзалу. – По жменьці приносять в основному алкоголіки, бомжі, яким не вистачає на горілку чи пиво. Я сама, коли дитину в садочок відводжу, на зворотному шляху проходжуся під горіхами, що поруч ростуть. Але я ж на дитину гроші витрачаю, а не на алкоголь.

Також жінка обурюється: коли починається сезон горіхів, перебивають роботу випадкові скупники.

– Порівняно з минулим роком у мене виторг середній. Просто багато «горішників» повилазило на ринок, які працюють «на хапок». Я горіхом займаюся цілий рік,  приймаю його,  сама б’ю, – показує чорні пальці жінка. – А є люди, які приймають горіхи, поки їх є багато. Далі вони займаються рибою, полуницею, малиною… Це при тому, що вони платять ринкового збору гривень 15-20, а мені треба віддати дві тисячі гривень за місяць за оренду.

– Сезон починається у вересні, – продовжує Світлана. – Найдорожчий, до 35 гривень, горіх торік був у серпні, а потім ціна опустилася­ до 10 гривень. Ціна також залежить від найкрупніших оптовиків України. Кордони з Росією зараз для горіха закриті, всередині України його дуже багато, відповідно, ціна низька. У Європі наші горіхи йдуть нарозхват.

Із маленьких точок прийому відвозять горіхи крупнішим оптовикам, яких у Кіровограді два – на вулицях Короленка і Джерельній.

– У них навіть є люди, які лущать горіхи, – додає Світлана. – Їх влаштовує: робота без вкладу грошей, сидиш собі у теплі, б’єш горіхи. Можна і вдома працювати, але така робота для перевірених людей. Їм привозять горіхи, вони їх б’ють, а потім до них приїжджають, забирають і на місці розраховуються. Є ще варіант, коли люди платять за цілий горіх, беруть додому, а потім почищений приносять і отримують плату. Раніше було таке, що навіть паспорт брали під заставу.

У Кіровограді також можуть запропонувати, як наголошують, пристойну роботу зі свочасною щоденною оплатою. Але є одна умова: бажано не любити їсти горіхи.

– Вам робота не треба? – підходить до людей на зупинках і тротуарах блондинка в чорному. – Працювати можна і «на дому», але для цього треба пройти перевірку. Зарплата залежить від обсягу виконаної роботи – 50-70 гривень за день. Ви ж горіхи не дуже любите? Бо якщо з’їсти більше 300 грамів – можуть початися розлади шлунку. Виходить, що один день працюємо, інший – лікуємо діарею. Так не піде. Телефон залишите?
e-max.it: your social media marketing partner