Власниця ферми «Золота коза»: Я не сплю три ночі після пожежі, ходжу по попелищу... Ми втратили все: стадо, ферму, цех і будинок

У ніч на 1 лютого під час пожежі у Новоархангельському районі на фермі підприємства «Золота коза» загинуло більше трьох сотень кіз. Врятувати не вдалося жодної тварини. Та згоріла не тільки ферма, а й цех і двоповерховий житловий будинок її господарів. Тетяна та Сергій Орловські втратили все, що у них було.

Наразі про причини пожежі на підприємстві рятувальники не повідомляють – поки вони встановлюються. Самі ж фермери однозначної відповіді теж не мають, проте кажуть – зійшлися на версії «коротке замикання». Мовляв, бажання розбиратися у трагедії немає й того, що втрачено, вже не повернеш.

– Офіційна версія – коротке замикання. Та хто нам не дзвонить – з України, Росії, Канади, кажуть одне  – підпал. Ми не знаємо, як було насправді. Ми віруючі люди і знаємо: винних Бог покарає, – каже у коментарі «КП» Тетяна Орловська.

Нині вона разом із чоловіком переїхали під Київ до дітей та онуків, адже від їхнього господарства і двоповерхового будинку залишилося тільки згарище. Фермери кажуть, пережити таку втрату дуже важко, проте покинути справу навіть не думають  – будуть відбудовувати своє господарство з нуля.

– Ми втратили все – тваринок, яких дуже любили, і про яких піклувалися роками, ферму, цех, будинок, гроші, документи. Абсолютно все. У нас не лишилося нічого, ніяких коштів для існування. Найбільша втрата  – це наші кози. Це не корови, не свині, не кури, розумієте? Це кози, вони дуже інтелектуальні, розумні. Я не сплю вже три ночі після пожежі. Ходжу загонами, я пам’ятаю, де стояла кожна тварина, знаю всіх кізочок і прощаюся подумки з кожною, прошу пробачення. Для мене і чоловіка це пережити дуже важко, – зізнається Тетяна.

Єдина втіха для фермерів – це підтримка колег­-козівників, причому не тільки вітчизняних, а й підприємців з інших країн. Вони не тільки надають моральну допомогу родині, а й обіцяють допомогти грішми і навіть віддати тих тварин, яких колись придбали у новоархангельських фермерів.

– Нам дзвонять люди з усієї України, Росії і Канади. Вони хочуть допомогти і готові безплатно повернути нам тих кізочок і козликів, яких купили раніше, навіть кілька років тому. Люди готові допомогти молодняком від тварин нашої крові. Для нас ­ це шок, адже ми нічого не просили. Нам подзвонили і сказали, що для нашої ферми збирають гроші. Люди нас самі знаходять, – дивується людській чуйності Тетяна.

– У нас два роки тому одні люди закупили стадо. Вони хотіли спробувати, але у них не вийшло. І ось нещодавно вони подзвонили і сказали, що безкоштовно віддадуть нам все наше стадо. Ми навіть не очікували, що люди так відгукнуться! – радіє жінка.

Тетяна каже, саме завдячуючи козівникам України й інших країн, вони з чоловіком відбудують «Золоту козу» і зведуть нове господарство з символічною назвою «Фенікс». Впевнена, з такою підтримкою на попелищі скоро буде збудоване найкраще племінне господарство.