На приватній конюшні від анорексії загинуло восьмеро коней

Діагноз, який ветеринари поставили померлим тваринам – нервова анорексія на підставі ниркових колік. Упродовж тижня коней не годували, а давали лише воду. Жеребці не витримали і померли.

Таке ставлення на підприємстві не лише до тварин, а й до людей, які там працюють. Робітникам приватної конюшні, на якій загинули коні, зарплату не виплачують вже два місяці. Керівництво, аби отримати, бодай якесь пояснення, «КП» знайти не вдалося. А поки приватникам допомагають працівники сусіднього державного кінного заводу. Проте і останні нині не в кращому стані – зарплату люди в руках не тримали взагалі півроку.

Там пояснюють, Онуфріївське державне підприємство заборгувало майже чверть мільйона гривень. Страйкувати люди не хочуть. Кажуть, коней шкода, бо якщо їх не доглядати належним чином, впадуть на ноги.

– Півроку немає можливості поїхати додому до Черкас, кошти не виплачують, – бідкається конюх.

Його колега, тренер філії Онуфріївського кінного заводу Владислав Авраменко додає: страйкувати перед керівництвом колектив боїться. Не за себе, за тварин.

– День-два і почнуть падати на ноги. Навіщо тоді взагалі цим займатися? – розповідає чоловік.

Інші працівники теж зізнаються, що сил працювати в таких умовах уже не вистачає. Однак кожного дня їм все одно доводиться йти на роботу, адже коні – не станки, а живі істоти. Кинути їх означатиме приректи на смерть.

Нині, коли проблеми з фінансуванням виникли на обох підприємствах, впевненості у тому, що цього року жеребці з Онуфріївки братимуть участь у перегонах, немає. Більшість із них неодноразово перемагала на забігах.

Тим часом керівництво кінного заводу пояснює, що затримки з виплат заробітної плати  – державна недбалість.

– Ми є філією державного підприємства «Конярство України». Ми не є окремою юридичною особою. Саме на держпідприємстві повністю вирішуються питання щодо фінансування, – говорить керівник Онуфрівського кінного заводу Андрій Філімонов.

До речі, працівники державної філії досі неодноразово піднімали питання про роздержавлення підприємства. Заступник керівника Онуфріївського кінного заводу №175, секретар ініціативної групи з роздержавлення Павло Малолітко два роки тому зазначав, що з приводу реорганізації підприємства та розпаювання майна, як це зробили інші аналогічні вітчизняні підприємства, уже кілька останніх років стукав у двері можновладців. Проте, як тільки вирішення питання нібито виходило на фінішну пряму, змінювалася влада і процес гальмував.

– Поворотним моментом у цій історії стало розпорядження Кабміну від 1 грудня 2010 року про реорганізацію галузі конярства, а також наказ Міністра аграрної політки України від 2 лютого 2011 року. Відповідно до цих нормативних актів, державні кінні заводи та іподроми були реорганізовані шляхом приєднання до ДП «Конярство України», а на їхній базі створені філії. Такий хід подій дещо збив з пантелику, але в той же час і дав нову надію: ДП «Конярство України» не входить до переліку підприємств, які не підлягають приватизації, і тому існує реальна можливість продовжити процес, – зазначав Павло Малолітко, додаючи, що з роздержавленням кінного заводу працівники сподіваються на його нове життя – без злиднів.