УКРАЇНЦІ НЕ ХОЧУТЬ ЖИТИ: ні дорослі, ні діти
Державна служба статистики підрахувала, що торік добровільно з життя пішли понад дев’ять тисяч українців. Із них – трохи менше як дві сотні дітей та підлітків. Це, зауважують експерти, майже утричі більше смертей, ніж за дев'ять років війни в Афганістані, коли загинуло близько трьох тисяч наших військових. Серед тих, хто вкоротив собі віку торік, – понад три сотні кіровоградців. Останні викидаються з вікон і лізуть у петлю частіше за своїх співвітчизників.
Кожна п’ята смерть від неприродних причин, констатують нині фахівці, – це самогубство. Демографи і психологи беруться за голови! Кажуть, такі тенденції вивели Україну в десятку держав-лідерів по суїцидах.
Середній показник для нашої країни – 22 суїциди на сто тисяч чоловік. Це менше, ніж у Росії та Білорусі. Але більше, ніж у Польщі, Франції, Австрії.
– Загальний коефіцієнт смертності в Україні майже удвічі вище, ніж у країнах Європейського Союзу, – зазначає доктор наук з державного управління, головний науковий співробіт-ник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Наталія Рингач.
Утім, що конкретно змушує людей вкоротити собі віку – психологи точно сказати не можуть. Зазначають, часто до самогубств призводять економічні та особисті негаразди. Останнім часом до цього списку додалася самотність і смертельна хвороба. А тому закликають, не відмахуватися від людини, якщо та заговорила про суїцид. Фахівці знають на-певно, що самогубство ніколи не буває спонтанним, хоча іноді і виглядає доволі несподіваним.
Переважно руки на себе накладають українці у віці від 45 до 54 років. Як показує практика, утричі-вшестеро разів більше спроб самогубства вчиняють жінки, натомість чоловіки в три рази частіше доводять задумане до кінця. Традиційно «найбагатшим» на самогубства сезоном вважається весна, а найпопулярнішим методом піти з життя – повішання.
Однак тенденції останніх років змусили звернути увагу спеціалістів і на дитячі суїциди. У 2012 році майже півтисячі неповнолітніх вчинили спробу самогубства. 174-м це вдалось.
Статистика свідчить, що переважна більшість неповнолітніх самогубць ніколи не стояла на обліку в міліції чи у спецзакладах, жила у благополучних родинах.
– Основними чинниками, які передують підлітковим суїцидам є конфлікти і непорозуміння з батьками, друзями, однокласниками. Також трапляються розірвання стосунків із коханою людиною чи невзаємне кохання. Не останніми в цьому списку є переживання через смерть близької людини. Причинами також стають почуття провини за протиправний учинок і страх покарання. А є й такий чинник, як невміння самостійно впоратися з негативними емоційними станами, – пояснюють правоохоронці і додають, що найчастіше добровільно ідуть з життя підлітки у віці 14-18 років.
Щоправда дедалі частіше у петлю лізуть зовсім юні – діти молодшого шкільного віку. І на такий вчинок їх може підштовхнути навіть двійка у щоденнику.
Серед територій, які вважаються складними за кількістю самогубств є і Кіровоградська область. Згідно зі статистикою, щороку тут вкорочують собі життя близько трьох сотень людей. У 2010 році їх було 334, у 2011-у – 287. Найбільше ж суїцидів сталося торік – 389. З них 305 чоловік врятувати не вдалося…
За словами психолога кіровоградської школи №6 Анни Дощенко, школярі частіше за все бояться звернутися по допомогу до спеціаліста, намагаються вирішити проблеми самотужки, що рідко їм вдається. Із дорослими ж ситуація ще складніша – мотивів до самогубств у них набагато більше.
Зрештою, для цього варто лише поглянути на міліцейські зведення. Там цілі історії життя і бажання померти.
Наприклад, в Олександрії 82-річна жінка вирішила викинутися з балкону, проте, її вчасно помітили і за допомогою драбини-шумівки врятували. Що змусило літню жінку звести рахунки з життям: самотність, чи навпаки – власні діти, не відомо. А чи дійсно хотів помирати чоловік, який назбирав боргів, і якому погрожували розправою свої ж колеги по бізнесу? І чому з дев’ятого поверху стрибнула жінка, про яку у липневому номері писала «Кіровоградка». Її вмовляли цього не робити, проте жінка не чула.
Ті ж, хто народився у сорочці й залишився живим – проходять курс лікування у кіровоградському психдиспансері. Його лікарі, зокрема, радять визначити серйозність намірів суїци-ду. Адже вони бувають різні: починаючи від скороминучих, нечітких роздумів про таку можливість і закінчуючи чітко розробленим планом самогубства у конкретний спосіб – отруєння, стрибок з висоти, використання вогнепальної зброї чи мотузки.
Фахівці наголошують – чим детальніше розроблений план суїциду, тим вищий його потенційний ризик. Саме тому радять не залишати людину у критичному стані на самоті, залишатися з нею якомога довше, доки не мине криза. Можна ще викликати «швидку». Однак краще до такого не дотягувати. Тому якщо у близької людини помітили затяжну депресію, або ж уже були спроби звести рахунки з життям, краще звернутися до кваліфікованого психолога. Утім, не чекайте, що така допомога буде безкоштовною. Сеанс обійдеться до 100 гривень.
Безплатно у Кіровограді можуть допомогти тим, хто опинився у складних життєвих обставинах у центрі соціально-психологічної допомоги. Там відгукнуться на біду як у телефонному режимі за номерами 274236 та 0664303188, так і в умовах стаціонару.
