Хвороби пацієнтів зроблять електронними
В Україні запроваджуватимуть електронний реєстр пацієнтів. Він буде централізованим, а персональні дані хворих зберігатимуться на серверному обладнанні МОЗу. Нині уже затверджені відповідні технічні завдання для розробників. У міністерстві зазначають, що з переходом на електронну систему відійдуть у минуле проблеми, пов'язані з паперовими медичними картками. Проте у Кіровограді швидких змін не чекають.
– Зараз картки зберігаються за місцем проживання пацієнта і з цим пов'язані довготривалі бюрократичні процедури. Також виникають труднощі в процесі збору анамнезу, наприклад, коли пацієнт потрапляє до закладу охорони здоров'я у невідкладному стані без медичної картки. Часом через людський фактор виникають випадки втрати медичної інформації, – пояснює заступник міністра охорони здоров'я Роман Богачов.
За його словами, поява електронного реєстру пацієнтів автоматично модернізує службу медичної статистики. А ще – це одна з умов комфортного переходу до страхової медицини.
Утім, чи готові до таких змін у Кіровоградській області – сьогодні ще зарано говорити. У департаменті охорони здоров'я ОДА зазначають: на впровадження електронного реєстру пацієнтів знадобиться не один рік.
– Потрібно розуміти, що завтра ми не прокинемося з електронним реєстром. «Найближчим часом» ми розглядаємо як найближчі п'ять років. Ось за цей час реально все підготувати, – коментує нововведення директор департаменту охорони здоров'я ОДА Олег Рибальченко і додає, що досвід по створенню реєстрів у нашого регіону вже є.
– Деякі реєстри у нас вже існують. Є реєстр вагітних, канцерреєстр (онкохворих – ред.), хворих на ендокринні захворювання та на туберкульоз. Централізація ж цього питання дуже зручна навіть для пацієнта, тому що всім відома проблематика паперових медичних карт. Я вважаю рішення міністерства дуже прогресивним, – зазначає Олег Рибальченко.
Такої ж думки і начмед лікарні швидкої медичної допомоги Кіровограда Олена Бондарь. Утім, лікар сумнівається, що електронний реєстр пацієнтів вдасться запровадити в державі на на-лежному рівні. Найбільше занепокоєння у неї викликає питання надійності та технічного забезпечення медзакладів.
– Створення електронної системи було б зручним і для нас, медиків, і для хворих. Але за умови, що ця база буде надійно захищена. Тобто, сторонні люди, ніякі хакери, не зможуть до неї проникнути. Окрім надійності стоїть ще й питання комп'ютерного оснащення медустанов, придбання сертифікованих програм. Адже на кожен лікувальний заклад потрібно буде витратити на це біля мільйона гривень, – говорить Олена Бондарь.
Окреме питання – розширення штату. Адже після запровадження електронної бази медзакладам знадобляться і оператори, і системні адміністратори.
– Наш медперсонал достатньо завантажений, у них не буде часу і з хворими працювати, і одночасно вводити дані в електронний реєстр. Тобто з’явиться потреба в операторах і системних адміністраторах, – додає начмед лікарні швидкої допомоги.
Питання надійності майбутньої бази пацієнтів хвилює і кіровоградців. Жителі обласного центру, з якими поспілкувалася «КП», в цілому схвально оцінюють плани міністерства, але побоюються, аби інформація про стан їхнього здоров'я не стала відома стороннім людям.
– Це, звичайно, дуже зручно і працюватиме на корить, перш за все, пацієнтів. Адже, коли людина потрапляє до лікарні по «швидкій», її медична карта, як правило, лежить в іншому кінці міста в медзакладі за місцем проживання. Якщо ж лікарі матимуть доступ до картки за допомогою електронної бази, це може покращити оперативне лікування хворого і навіть врятувати життя. Але, чесно кажучи, дуже насторожує надійність цієї бази. Можна навіть не бути хакером, а просто «домовитися» з ким треба, і отримати доступ. Всі ми знаємо, як у нас це робиться, – каже кіровоградка Валентина, пацієнтка 5-ї міської поліклініки.
