Чи буде Кіровоградщина з урожаєм після квітневого снігопаду?

Від снігу, який несподівано випав у середині квітня, на Кіровоградщині ризику втратити польові і садові врожаї немає. Фахівці запевняють: ситуація не критична, та й економічних збитків може взагалі не бути. Втім жителям області треба приготуватися до того, що вишень і черешень цьогоріч їм дістанеться трохи менше, а аграріям, можливо, доведеться частково пересівати деякі культури.

– Здебільшого у рослинницькі галузі, якщо ми говоримо про сільськогосподарські культури, особливих наслідків не спостерігаємо, – коментує директор департаменту агропромислового розвитку облдерж­адміністрації Сергій Коренюк. – Найбільше негода вразила площі озимого ріпаку, але в тих місцях, де він ріс у низині. В цілому рослини перебувають у доброму чи задовільному стані. Проте, якою буде спроможність озимих – пшениці і ячменю, загальна площа яких в області 81 тисяча гектарів, – велике питання. Тому необхідно ще тиждень-два, аби аграрії стовідсотково визначилися, чи залишати ці посіви, чи пересівати їх.

Найбільше постраждали від негоди сади – їх у Кіровоградській області майже п’ять тисяч гектарів. Великої шкоди завдав сніг кісточковим.

– Для садів більшою проб­лемою було не те, що випав сніг, а що через нього бджоли не вилітали з вуликів і відповідно не запилювали квіточки. Деякі фермери, у яких невеликі господарства, гріли сади, ставили димову завісу. Здебільшого критичної ситуації ми не бачимо і розраховуємо на те, що Кіровоградщина таки отримає свій урожай, – зауважив Коренюк.

За словами керівника з розвитку східного регіону компанії «Соєвий вік» Євгена Пастощука, нині на Кіровоградщині найбільше занепокоєння викликають посіви соняшнику. Заморозки завдали шкоди тим, хто ризикнув посіяти олійну культуру раніше агрономічно обгрунтованих термінів.

– Садили соняшник раніше визначених термінів, бо деякі фермери хотіли встигнути засіяти площі по декілька тисяч гектарів, – пояснює фахівець. – Але не вгадали. Скільки загинуло соняшнику – зараз важко сказати. Паростки, які не встигли прорости, і пережили холод у землі, можуть вижити. А ті, що вже піднялися, навряд. Ріпак також може померзнути, але його стан удасться визначити лише через кілька днів, коли пригріє сонце. Озимина, горох і кукурудза, яка ще не зійшла, не мають постраждати.

Аграрій Віталій Павлюк, який у чотирьох районах Кіровоградщини вирощує буряки, пшеницю, соняшник і кукурудзу, каже «КП», сніг навпаки позитивно вплинув на рослини.

– Сніг не нашкодив, а навпаки дав додаткової вологи культурам. Для буряка, кукурудзи, соняшнику сніг пішов на користь. Шкоди ніякої, – запевнив аграрій.

Квітневі заморозки стали несподіванкою і для бджіл, які опилювали тільки-но розквітлий цвіт фруктових дерев.

– Під час холоду бджоли не вилітали з вуликів майже тиждень, – розповідає «КП» професійний бджоляр із Кіровоградського району Олександр, який тримає більше сотні вуликів. – Повиїдали все, що було. Але перетерпіли. Цвіт, який з’явився, а потім припав снігом, померз. Якщо квітки до морозу були не опилені, то вони нектар вже не виділятимуть. Навряд чи у нас будуть вишні і черешні. Проте від цього врожай меду не зменшиться. Бо квітневий мед бджоли збирали для того, щоб себе прогодувати. Нині надія на кульбаби і яблуні.

Тим часом очільник області Сергій Кузьменко доручив моніторити стан посівів і садів, а потім надати статистичну інформацію і перелік постраждалих господарств уряду, аби той ініціював фермерським господарствам фінансову підтримку.