У Знам’янці продовжують шукати маму покинутого на сходах кіоску немовляти

, Наталка Маринець

8857Новина, яку першою повідомила «КП» про покинуте немовля у Знам’янці, зачепила кожну небайдужу людину. Про цей випадок центральні телеканали знімали сюжети, а небайдужі містяни взялися допомагати новонародженій. І поки правоохоронці розшукують маму дівчинки, у лікарні вона вже стала улюбленицею і їй навіть дали ім’я – Марія Знам’янська.

– Дитину знайшли на сходах кіоску неподалік вокзалу. Вона була в пелюшці, штанцях. У цьому ж пакеті лежало покривало. Спочатку припускалося, що їй не більше двох годин. Однак, після огляду, лікарі зазначили, що дитині близько двох діб, – розповідав «КП» начальник ювенальної поліції управління превентивної діяльності Нацполіції в області Сергій Бочарніков.

Стан дівчинки медики оцінюють­ як задовільний. Кажуть, немовля добре розвивається і має гарний апетит.

– Розвивається нормально, доб­ре їсть. Гарна дівчинка, – коментує «КП» неонатолог Знам’янської райлікарні Валерія Кіріченко.

У лікарні знайда з перших днів стала улюбленицею. Їй дали ім’я – Марія Знам’янська.

– Треба ж якось звертатися до дівчинки. Ім’я вибирала соціальна служба. Звичайно, поки немає опікунів, то доглядає за дівчинкою наш медперсонал. Вона вже доросла, їй хочеться на ручки, то по черзі носимо. Також активно допомагають жителі міста. Постійно запитують, що треба, приносять дитячі суміші, підгузки, одяг. Дівчинку я нікому не маю права показувати, а от допомогу приймаємо. Люди приходять щодня. Дві людини за день, як мінімум, – додає лікар.

Однією з тих, хто постійно допомагає знайді, є Дарина Ніколаєва.

– Про немовля я дізналися з соц-мереж. Спочатку своїми силами зібрала все, що могла, – кашу, водичку, підгузки... Потім у соцмережі дала клич допомогти малечі, – розповідає «КП» жінка і зауважує, на особливо активну підтримку не надто розраховувала. – Думала, мене закидають­ лайливими словами. Мовляв, у країні війна, а я на покинуту дитину збираю... Але, на щастя, відгуки лише позитивні, люди цікавляться, що необхідно, приносять. Коли в лікарні питаю за дівчинку, кажуть, гарно розвивається, вже щічки собі наїла. Її всі там люблять.

Дарина зізнається, й сама колись потребувала допомоги. Тому завжди намагається підтримати нужденних.

– Не хочеться бути байдужою в такій ситуації. Завжди намагаюся допомогти, коли можу. Мені також колись потрібна була допомога. Я знаю, що це таке, коли люди відгукуються! Це людяність. І якби побільше було у нас таких людей, то не було б таких випадків, коли мами викидають своїх дітей, – каже Дарина.

Неонатолог Валерія Кіріченко зауважує, породілля могла б не залишати дитину на вулиці, а принести до них у лікарню і покласти у «Вікно життя».

– У нас є навіть два вікна. У прий­мальному і пологовому відділеннях. Є відповідна вивіска, кнопка виклику, – говорить вона.

«КП» свого часу писала про такі «Вікна життя» і наскільки вони важливі.

– Мама приходить до такого «Вік­на життя», відкриває його, кладе туди дитинку. Потім натискає кнопку – це сигнал лікарям, що принесли немовля. Потрібно, щоб це вікно було у правильному місці, тобто, щоб не бачили хто і коли приніс малюка, – нагадує особливості «Вікна життя» представник всеукраїнського благодійного фонду «За гідність людини» в області Оксана Іваничко.

У департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації запевняють, залишити анонімно немовля можна ледь не у кожній районній лікарні.

– У пологових будинках і в центральних районних лікарнях можна залишити дитину анонімно. Принцип «Вікна» діє у кожному з цих закладів, однак відповідне облаштування є не всюди, – визнає очільник департаменту Олег Рибальченко.

Аби з’ясувати, як на Кіровоградщині працюють «Вікна життя», «КП» провела експеримент. Журналіст телефонувала до лікарень, і, прикидаючись породіллею, питала, чи можна там анонімно залишити маля.

– У нас немає «Вікна життя», – коротко відрізали в Олександрійській центральній райлікарні.

– Так, у нас є «Вікно життя». Моя хороша, а ви що від дитини хочете відмовитися?! Ви звідки телефонуєте? Ви хто? Ви у Гайвороні? Я не пам’ятаю, щоб у нас хтось так залишав дітей. Але… ви приносьте… Хіба ж я скажу вам, що не можна? Звичайно краще принести, ніж викинути десь…, – відповідали «КП» у пологовому відділенні Гайворонської центральної районної лікарні.

– А чому ви питаєте про «Вікно життя»? У нас такого немає, але можна залишити у приймальному відділенні дитинку, якщо вже така ситуація. А хто ви? Це серйозне питання! Ви хочете анонімно залишити дитину? Навіщо? – розпитували у Добровеличківській ЦРЛ і вмовляли не робити помилки. – Це дуже серйозно… Це ж не кошеня, не цуценя, це ваша дитинка… Мамочко, може у вас зараз депресивний стан? Ви трошки подумайте, обміркуйте ситуацію, це ж ваша кровиночка... Не варто так робити! Анонімно у нас дитину не можна залишити, у нас немає «Вікна життя». Є пологове відділення, є дитяче, приймальне відділення. У нас же не місто… Тільки відмову треба писати.

А поки лікарі та жителі Знам’янки опікуються Марійкою, правоохоронці продовжують розшукувати її маму.

– Відпрацьовуємо різні версії. Опитуємо людей не тільки з міста. Поки що результатів немає. Треба враховувати, що це вокзал. Жінка могла приїхати з будь-якого населеного пункту. На вокзалі встановлені відеокамери, але те місце, де залишили немовля, до огляду не потрапляє. Багатьох людей, які потрапили у поле зору бокових камер, ми опитали, але ще чимало людей залишилося, яких ніхто не знає, це ж можуть бути приї­жджі. Також опитали усіх, хто народжував за останні дні, але у всіх родинах дітки є. Продовжуємо пошуки, – зазначив «КП» начальник Знам’янського відділу поліції Ігор Прохніцький.

e-max.it: your social media marketing partner