Жителів селища Нового пересадять у маленькі автобуси?

Період літніх відпусток дещо приспав інтерес кіровоградців до транспортної реформи, яку запровадила міська влада наприкінці весни. Утім, початок вересня все розставить на місця і вже точно покаже «переваги» змін. Адже в транспорті додасться школярів та студентів. Однак, якщо у самому обласному центрі графік маршруток більш менш може витримати потік пасажирів, то ті, хто живе на селищі Новому і не мають змоги вибрати, чим добиратися на роботу або ж навчання – з жахом уявляють, на що знову перетвориться вранішній та вечірній проїзд. Більше того, сьогодні іде мова про те, щоб великомістні «Скіфи» замінити на ПАЗи.

Кажуть, що із 12 великих автобусів, розрахованих на 70 місць, котрі нині працюють на 274 маршруті, залишиться тільки три! Решту замінять на автобуси малого класу – ПАЗи, розрахованих на 30 пасажиромісць.
Ті, хто чув про таку новацію, без емоцій висловлюватися не можуть. Люди просто шоковані, бо добре пам’ятають, що таке їзда у ПАЗі.

– Ми вже колись проходили ПАЗівське гетто. Якщо його повернуть знову – люди вийдуть протестувати! Перекриємо дорогу, залізницю… Розумієте, їм начхати (чиновникам – ред.), вони їздять на власних машинах і наші проблеми нікого не хвилюють, – говорить 36-річний житель Нового Сергій.

Чоловік зізнається, дістатися селища громадським транспортом завжди було не легко. За його словами, це вже звична картина, коли до автобусу вранці та ввечері наби-вається величезна кількість пасажирів.

– Знаєте, я завжди дивувався, як автобус, який би він не був, витримує таку масу людських тіл. Кожен транспортний засіб розрахований на певну вагу. Усе що понад – несе небезпеку не тільки здоров’ю, а й життю. Не дай Боже перекинеться! Це буде катастрофа. Хто тоді нестиме відповідальність за трагедію? – риторично запитує Сергій.

Ненавидить автопарк і пенсіонерка Любов Олегівна. Вона ще пам’ятає радянські часи. Говорить, тоді таких проблем не було. Тепер вона аби виїхати до Кіровограда у справах, іде лише на пільговий рейс, бо у звичайний не беруть, а щоб повернутися з міста, їй доводиться по сорок хвилин чекати на автобус.

– Була б моя воля, так би і плюнула межи очі хазяїну 274-го. Таких знущань, як над нами, нема ніде. Навіть говорити не хочу, бо тут же тиск піднімається, – стримується жінка.

Голова правління ПАТ «Автобусний парк» Анатолій Голованов говорить, що у підприємства нині немає можливості здійснювати регулярне рейсове сполучення. Заборгованість по заробітній платі та перед пенсійним фондом – ось у чому проблема. Голованов каже, на підприємстві зростає соціальна напруга. Деякі водії відмовляються навіть виходити на рейси, поки їм не віддадуть зароблене.

– Саме тому і почали ширитися чутки, нібито кількість автобусів на маршруті скоротиться – пояснює керівник автопарку і тут же додає: як тільки казначейство відновить проплати, а держава погасить борг перед підприємством – майже три мільйони гривень державних субвенцій – підприємство зможе відновити свою роботу у повному обсязі.