Випрошуючи субсидії на комуналку, відчуваємо себе жебраками
Більшість жителів обласного центру, з якими спілкувалася «КП», походи за субсидією сприймають як випрошування милостині. Кажуть, аналогічно до них ставляться і деякі чиновники, уповноважені оформлювати цю соціальну допомогу. Пенсіонери ледве не плачуть, коли говорять про тарифи і ціни. А молодші люди припускають: держава навмисне тримає людей на межі виживання, щоб легше було керувати ними.Жителі області запитують, невже можновладці отримують задоволення від того, що під ними вся країна стоїть із простягнутою рукою.
У департаменті соціального захисту населення облдержадміністрації кажуть, що станом на жовтень, в області отримували субсидій майже 132 тисячі людей, а це в п’ять разів більше, ніж торік! Збільшився вдвічі і середній розмір субсидії – тепер він становить чотири сотні гривень, але під час опалювального сезону ця цифра суттєво зросте.
Пенсіонери пояснюють, ідуть по субсидії, бо мізерної пенсії ледве вистачає на життя. А така пільга – можливість хоч трохи зменшити свої витрати.
– Ви б знали, як я економлю… Та мені навіть розповідати не хочеться, бо соромно, що до такої дріб’язковості докотилася, – розповідає пенсіонерка Людмила Миколаївна. – Діти на мене ображаються, що я вимикаю опалення, не дозволяю дивитися телевізор з увімкненим світлом, прикручую газ, коли невістка готує. У сусідів є дочка, вона миє голову через день, витрачає багато води. Тому вона гріє воду в чайнику і миє голову в тазику. Так, субсидія є. Але який із неї толк, якщо у мене на ліки йде по 500 гривень у місяць? Якщо ціни на ринку такі, що я не можу купити собі риби…
– Я ту воду, в якій перу речі, збираю і потім нею змиваю в туалеті. А як інакше зекономити? – продовжує її подруга Антоніна.
Навіть ті, хто таки оформив субсидію, невдоволені такою допомогою.
– Я працюю вчителем української мови. Багато моїх колег подали документи на отримання субсидії. Враховуючи наші зарплати, то всі педпрацівники можуть претендувати на цю субсидію. А нам вона не потрібна! Нам потрібні хороші зарплати, щоб ми мали змогу самі заплатити за комунальні послуги і не обмежували себе. Вчителі і так живуть на подачки від держави, а тут ще й субсидії вирішили роздавати. Та сором це, а не реформи! Тримають нас на гачку, щоб смикати було легше, – обурюється Наталя.
Невдоволені пільгами від держави і жителі сіл, у яких із благ цивілізації – тільки електроенергія.
– У нас вдома водопроводу немає, газу так само, – каже пенсіонер із Вільшанського району. – Топимо дровами. На що можна отримати субсидію, так це тільки на світло. Моя сусідка пішла оформити, так їй нарахували дві гривні. Дуже щедро.
У містах натомість пенсіонери радіють сумі в рахунках після призначення субсидії. І водночас зауважують, що тепер вони можуть менше економити води, газу і світла. Просто зникла мотивація в енергозбереженні. А витрачати гроші на утеплення і прикручувати крани доводиться тим, хто субсидії не отримує.
– За цей місяць я маю заплатити 168 гривень, – каже 65річна Світлана. – Раніше платила більше півтисячі гривень. У мене була субсидія тільки на зимовий період, а це взяла ще й на літній. Думаю, можна прожити. А от у сина будинок великий, вони заявку подали, але поки субсидії не дають.
– Ми живемо п’ятеро в одному будинку – я, чоловік, дочка і двоє онуків. Ніхто не працює, онучка в школу ходить, а онук вчиться на юриста в Одесі, треба давати гроші на квартиру і харчування, – ділиться пенсіонерка Людмила Михайлівна і каже, що дуже задоволена полегшенню суми в квитанціях. – За комуналку вже платимо менше. Я раніше працювала в податковій, отримую три тисячі гривень пенсії державного службовця, чоловік – звичайну пенсію.
Але жінка уточнює, що для отримання субсидії на газ нарахували, що родина має використовувати втричі більше, ніж треба. Тому газ доводиться просто випалювати, відкривати вікна і двері, щоб була норма споживання і можна було отримати знижку.
– Виходить, що треба вмикати газ на повну, а навіщо мені в хаті спека? – продовжує пенсіонерка. – Якось це нерозумно зроблено. Деякі економлять і сидять у хаті в кожухах, бо не мають права на субсидію. Дали 571 куб на 64 метри квадратних будинку. Платити за газ треба 594 гривні. Але ж я ті куби не використовую! Навіщо мені більше? Я ж економила державі газ, а тут мене змушують випалювати.
Із підвищенням ажіотажу на оформлення пільг, наявність субсидій вказують тепер і орендодавці житла.
– Коли шукала квартиру, звертала увагу більше на ті оголошення, де писали, що на комунальні послуги є субсидії. Просто ціни на квартири і так піднялися, тому хоч на комунальних послугах хотіла зекономити. Але щось воно мені не дуже відчутно, – констатує студентка Ірина.
– Я дивився дані, що зараз майже усі отримують субсидії, – каже 26річний менеджер магазину Максим. – У нормальної людини одразу виникне питання: навіщо вони треба, якщо вся країна ними користується? Чи не простіше людям збільшити зарплати, пенсії, стипендії, зменшити тарифи, знизити ціни? Спочатку забрали у людей гроші від підвищення курсу з 8 до 25 гривень за долар, а потім пропонують за ці ж гроші субсидії. Це ж виглядає як акт милосердя. Таке враження, наче там у Києві отримують задоволення від того, що під ними вся країна стоїть з простягнутою рукою.
У департаменті соціального захисту населення облдержадміністрації кажуть, що станом на жовтень, в області отримували субсидій майже 132 тисячі людей, а це в п’ять разів більше, ніж торік! Збільшився вдвічі і середній розмір субсидії – тепер він становить чотири сотні гривень, але під час опалювального сезону ця цифра суттєво зросте.
Пенсіонери пояснюють, ідуть по субсидії, бо мізерної пенсії ледве вистачає на життя. А така пільга – можливість хоч трохи зменшити свої витрати.
– Ви б знали, як я економлю… Та мені навіть розповідати не хочеться, бо соромно, що до такої дріб’язковості докотилася, – розповідає пенсіонерка Людмила Миколаївна. – Діти на мене ображаються, що я вимикаю опалення, не дозволяю дивитися телевізор з увімкненим світлом, прикручую газ, коли невістка готує. У сусідів є дочка, вона миє голову через день, витрачає багато води. Тому вона гріє воду в чайнику і миє голову в тазику. Так, субсидія є. Але який із неї толк, якщо у мене на ліки йде по 500 гривень у місяць? Якщо ціни на ринку такі, що я не можу купити собі риби…
– Я ту воду, в якій перу речі, збираю і потім нею змиваю в туалеті. А як інакше зекономити? – продовжує її подруга Антоніна.
Навіть ті, хто таки оформив субсидію, невдоволені такою допомогою.
– Я працюю вчителем української мови. Багато моїх колег подали документи на отримання субсидії. Враховуючи наші зарплати, то всі педпрацівники можуть претендувати на цю субсидію. А нам вона не потрібна! Нам потрібні хороші зарплати, щоб ми мали змогу самі заплатити за комунальні послуги і не обмежували себе. Вчителі і так живуть на подачки від держави, а тут ще й субсидії вирішили роздавати. Та сором це, а не реформи! Тримають нас на гачку, щоб смикати було легше, – обурюється Наталя.
Невдоволені пільгами від держави і жителі сіл, у яких із благ цивілізації – тільки електроенергія.
– У нас вдома водопроводу немає, газу так само, – каже пенсіонер із Вільшанського району. – Топимо дровами. На що можна отримати субсидію, так це тільки на світло. Моя сусідка пішла оформити, так їй нарахували дві гривні. Дуже щедро.
У містах натомість пенсіонери радіють сумі в рахунках після призначення субсидії. І водночас зауважують, що тепер вони можуть менше економити води, газу і світла. Просто зникла мотивація в енергозбереженні. А витрачати гроші на утеплення і прикручувати крани доводиться тим, хто субсидії не отримує.
– За цей місяць я маю заплатити 168 гривень, – каже 65річна Світлана. – Раніше платила більше півтисячі гривень. У мене була субсидія тільки на зимовий період, а це взяла ще й на літній. Думаю, можна прожити. А от у сина будинок великий, вони заявку подали, але поки субсидії не дають.
– Ми живемо п’ятеро в одному будинку – я, чоловік, дочка і двоє онуків. Ніхто не працює, онучка в школу ходить, а онук вчиться на юриста в Одесі, треба давати гроші на квартиру і харчування, – ділиться пенсіонерка Людмила Михайлівна і каже, що дуже задоволена полегшенню суми в квитанціях. – За комуналку вже платимо менше. Я раніше працювала в податковій, отримую три тисячі гривень пенсії державного службовця, чоловік – звичайну пенсію.
Але жінка уточнює, що для отримання субсидії на газ нарахували, що родина має використовувати втричі більше, ніж треба. Тому газ доводиться просто випалювати, відкривати вікна і двері, щоб була норма споживання і можна було отримати знижку.
– Виходить, що треба вмикати газ на повну, а навіщо мені в хаті спека? – продовжує пенсіонерка. – Якось це нерозумно зроблено. Деякі економлять і сидять у хаті в кожухах, бо не мають права на субсидію. Дали 571 куб на 64 метри квадратних будинку. Платити за газ треба 594 гривні. Але ж я ті куби не використовую! Навіщо мені більше? Я ж економила державі газ, а тут мене змушують випалювати.
Із підвищенням ажіотажу на оформлення пільг, наявність субсидій вказують тепер і орендодавці житла.
– Коли шукала квартиру, звертала увагу більше на ті оголошення, де писали, що на комунальні послуги є субсидії. Просто ціни на квартири і так піднялися, тому хоч на комунальних послугах хотіла зекономити. Але щось воно мені не дуже відчутно, – констатує студентка Ірина.
– Я дивився дані, що зараз майже усі отримують субсидії, – каже 26річний менеджер магазину Максим. – У нормальної людини одразу виникне питання: навіщо вони треба, якщо вся країна ними користується? Чи не простіше людям збільшити зарплати, пенсії, стипендії, зменшити тарифи, знизити ціни? Спочатку забрали у людей гроші від підвищення курсу з 8 до 25 гривень за долар, а потім пропонують за ці ж гроші субсидії. Це ж виглядає як акт милосердя. Таке враження, наче там у Києві отримують задоволення від того, що під ними вся країна стоїть з простягнутою рукою.