Як поділять Кіровоградщину?

,

1972

Після того, як у лютому Верховна рада прийняла закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а у квітні Кабмін затвердив методику формування цих громад, влада на місцях взялася активно працювати над проектом перспективного плану формування територій. Адже терміни для цього у столиці поставили вкрай стислі – до 1 червня 2015 року. Так, уже цього тижня перспективний план створення громад у нашому регіоні мала схвалити сесія обласної ради, аби згодом його затвердив Кабмін. Однак депутати не підтримали запропоновану модель. Чому так – з’ясовувала «КП».

 

Згадана урядова методика передбачає кількаразове об’єднання місцевих громад, до яких увійдуть населені пункти, розташовані за 20-25 кілометрів від її адміністративного центру. Саме в цьому центрі має надаватися більшість публічних послуг, враховуючи первинну медицину та початкову і середню освіти. Автори реформи запевняють, що укрупнення підвищить фінансову самостійність місцевих бюджетів і дасть поштовх до розвитку територій. Проте депутати обласної ради мають власне бачення. Проект рішення про добровільне об’єднання територій після тривалих дискусій учора вони так і не схвалили. Чи це критично – розробники моделі запевняють, що ні. Однак «КП» все ж поцікавилася у Вікторії Кулікової, члена обласної робочої групи, яка працювала над розробкою плану формування територій, начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдерж­адміністрації, що взагалі передбачає собою процес об’єднання та наскільки успішно або ж навпаки – неуспішно, він проходить на Кіровоградщині.

 

Кулікова: На Кіровоградщині може бути утворено понад 70 громад

 

–Я не бачу негативу в тому, що депутати не схвалили проект рішення. 31 голос із 58 – це більше 50%, це вже добре! Більшість за – це вже значний плюс, отже, ми можемо говорити про розуміння реформи, розуміння її механізму, – коментує вчорашні події на сесії облради Вікторія Кулікова.

– Щоправда, дехто надав цьому питанню політичного відтінку. Але від цього нікуди не дінешся, – зауважує посадовиця.

Кулікова каже, що робоча група працюватиме і надалі.

– Ми продовжимо роботу обласної і районних груп. Будемо запрошувати до них депутатів обласної ради з округів. От тоді подивимося, хто дійсно вболіває за людей, а хто «заговорює питання», – уточнила вона.

– Узагалі облдержадміністрація виконала технічні функції з підготовки перспективного плану. З урахуванням побажань територій ми розробили свої пропозиції з формування спроможних громад, які зможуть концентрувати, розпоряджатися і використовувати як грошовий, так і майновий, земельний ресурс. Хочу наголосити, що облдержадміністрація – не ініціатор, а виконавець цієї роботи. Є завдання уряду, ми його виконуємо, – пояснює начальник управління.

За її словами, процес дійсно відбувався у досить швидкому темпі, оскільки державою визначені стислі терміни для реалізації реформи. На розробку перспективного плану фахівцям обл­держадміністрації дали фактично місяць.

– Спочатку ми пропонували сформувати 53 громади, але після того, як отримали остаточні пропозиції від районів, зупинилися на 74, – говорить Вікторія Кулікова.

Посадовиця зазначає, що за попереднім планом на громади мали «розбитися» всі райони: одні на дві, інші на три, а то і більше. Однак згодом більшість райдержадміністрацій заявили, що ділити район на громади не будуть, а йтимуть за принципом: один район – одна громада. Проте є й такі території, які бажають утворити кількадесят громад. Також цікаво, що деякі потенційні громади хотіли об’єднатися з селами сусідніх районів, однак такі пропозиції не вийшли поза межі обговорень.

– Розумієте, бажано, щоб громади формувалися в межах свого району, інакше – це неабияк ускладнить процес, – пояснює начальник управління регіонального розвитку містобудування та архітектури облдержадміністрації. – Сформувати ж на території одного району велику кількість громад теж було б недоцільно, бо існує проблема з економічною розбалансованістю потенційних громад. Навіть у межах одного району громади не можуть бути однаково сильними. Громада повинна мати і лікарню, і школу, і казначейство, і пожежну частину. Тому в першу чергу треба керуватися економічною спроможністю, об’єднання має бути вигідним селам, а не так, аби тільки утворити громаду, а потім їздити проситися у лікарню чи школу до своїх сусідів. Крім цього, складність процесу розподілу територій полягає ще й у відстані. Населені пункти в новоутвореній громаді мають бути розташовані за 20-25 км від її адміністративного центру.

Вікторія Кулікова розповідає, під час громадських слухань жителі районів висловлювали занепокоєння і сумнівалися в успішності нової реформи. Каже, хвилювання переважно виникало, бо наразі ще немає остаточного бачення результату об’єднання територіальних громад.

– Треба розуміти, що перш за все це реформа ментальна. Є можливість позбутися «спадковості» влади. Яким би добрим не був сільський голова, робота голови громади буде ефективнішою. До того ж від кожного села у виконкомі буде представлений староста. Реформа дасть можливість сконцентрувати фінансовий ресурс. Необхідно усвідомити: у будь-якому разі зміни необхідні і неминучі, – говорить начальник управління.

– Людей цікавлять прості речі: яким чином організовуватиметься влада, які будуть повноваження у голови громади, а які у старости села, як набиратимуться штати, як формуватиметься депутатський корпус і так далі. Люди хочуть бачити конкретику, а сьогодні все це ще не прописано. Щоб ми змогли чітко розуміти результат реформи, треба змінити близько півтисячі законодавчих та нормативно-правових актів, – пояснює Кулікова.

Крім того, у селян виникають занепокоєння щодо пільг на комунальні послуги, які вони мають як жителі сільської місцевості. Так само є хвилювання і у вчителів, які отримують додаткові кошти за роботу в селі. Люди збентежені, бо не розуміють, чи збережеться за ними такий статус після об’єднання.

– Гадаю, це суто формальний момент. Пільги ніхто не скасовуватиме. Вони надаються не жителю села, а громадянину України, який проживає в такому-то селі. Тепер він проживатиме в такій-то об’єднаній громаді. Тобто ці пільги будуть автоматично збережені, – наголошує Вікторія Кулікова.
 

Сосновська: Якщо ми говоримо про добровільне об’єднання, то не треба ставити такі стислі терміни

 

Безумовно, з одного боку влада наразі не примушує громади до об’єднання, однак з іншого – добровільність процедури, про яку говорять у Кабміні, є по суті вдаваною. Адже ухвалений закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад» не передбачає обов'язковості проведення місцевого голосування для об'єднання громад. А, як уже зазначалося, перспективний план об'єднання громад розробляє влада на місцях. І навіть попри те, що держадміністрації враховують пропозиції та побажання людей, по великому рахунку єдина модель об'єднання нав’язується місцевим громадам, кажуть експерти. Адже такий підхід до реформи по суті суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад.

– У принципі я підтримую цю реформу. Вона нам потрібна. Але, якщо ми говоримо про добровільне об’єднання, то не треба ставити такі стислі терміни. Ми бачимо, що назрів час реформ, але, на мою думку, слід було починати не з масового укрупнення, а зі своєрідного пілотного проекту на тих територіях, які готові і дійсно цього хочуть. На папері все гарно написано – короткі відстані, недалеко лікарня, міліція, пожежна, але ж у реальності на це потрібні чималі кошти, яких на сьогодні немає, – говорить голова Маловисківської районної ради Світлана Сосновська.

– У першу чергу треба було розробити закон про адміністративно-територіальний устрій. Адже для реформи необхідне прийняття законодавчо-нормативної бази, щоб люди чітко розуміли, куди ми йдемо і які правила гри. Ми стикаємося з острахом, спротивом, особливо у маленьких сільрадах. У людей низький рівень довіри до влади, до того ж вони розуміють, що потрібні містам, аби ті мали більший дохід. Взяти той самий земельний податок, який стовідсотково надходитиме на територію, натомість розвитку  цих маленьких громад, як показує досвід, не буде. Ми і зараз бачимо, що фактично в усіх селах, які входять до міських територій, немає об’єктів соцсфери, які раніше функціонували. Так відбулося у нас, у Маловисківському районі, у селах біля Малої Виски, – наводить приклади Сосновська.

Каже, крім того, неабиякою проблемою є кадрове питання, адже з утворенням на території області кількадесят об’єднаних громад виникне потреба у чималій кількості гарних менеджерів.

– Якщо говорити про території, які утворяться з сіл, а не на базі райцентрів чи міст, то кадрова проблема буде дуже гострою. Те ж стосується і матеріально технічної бази, адже обов’язковою є наявність у кожної громади лікарні, школи, казначейства, пожежної частини і так далі. Знову ж таки наведу приклад Маловисківського району: у нас планується утворити чотири об’єднаних громади. Якщо мова йде про Маловисківську і Смолінську громади – тут фактично проблем не буде. Якщо ж про Злинківську і Великовисківську, які можуть утворитися, то там, безперечно, будуть, – констатує посадовець.
 

Бобринець хоче 26 громад. Хто більше?

 

Не утворювати кілька об’єднаних громад, а створити одну з усього району планує більшість районів області. Зокрема, Кіровоградський, Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Долинський, Компаніївський, Новоархангельський, Новомиргородський, Знам’янський, Новоукраїнський, Олександрівський, Олександрійський, Світловодський та Ульяновський райони. Решта визначили свої оптимальні варіанти. Наприклад, Новгородківський хоче утворити дві громади: Новгородківську і Верблюзьку. Петрівський район – три: Новостародубську, Ганівську і, власне, Петрівську. Маловисківський – чотири: Маловисківську, Смолінську, Злинську і Великовисківську. Добровеличківський район – шість. Це Помічнянська, Піщанобрідська, Добровеличківська, Липнязька, Тишківська і Перчунівська. Найбільше за всіх громад хочуть утворити Онуфріївський район – тринадцять і Бобринецький – аж 26!
 

Цапюк: Зараз проводиться реформа заради реформи

 

Зважаючи на те, що керівництво більшості районів області заявило про позицію ­«1 район – 1 громада», й не дивлячись на те, що до цього активно розглядало інші варіанти, напрошується питання, а навіщо взагалі в такому разі проводиться ця реформа, якщо її наслідком стане лише зміна назви району на громаду? Власне, його і озвучив під час засідання комісії міський голова Олександрії Степан Цапюк.

– Мене дивує позиція райдержадміністрацій – один район дорівнює одна громада. Що це тоді змінює? Нічого! Реформа, яка запроваджується в Україні, розроблена за моделлю польської, яку вдалося реалізувати досить ус-пішно. Не треба боятися, за реформою – розвиток. А сьогодні ми бачимо, що райони йдуть за принципом найменшого спротиву і не думають про перспективу, про власні бюджети, про нові можливості, які відкриваються з об’єднанням територіальних громад. Створення однієї територіальної громади на базі району нічого не дасть. Це робиться для того, щоб просто відзвітувати, що реформа проведена, – вважає Степан Цапюк.

На його думку, така позиція нав’язана громадам керівництвом райдержадміністрацій, які бояться змін і хочуть залишити все, як є.

– Усі - під козирок, тому що голова райдержадміністрації так сказав, і всі від нього залежать, – додав мер Олександрії.
 

Бегун: Люди знають, чого вони бояться

 

Тим часом депутат обласної ради Аліна Бегун говорить, що позиція більшості голів райдержадміністрацій цілком зрозуміла, адже йти на такі серйозні зміни, не маючи законодавчої бази, з якої було б усе зрозуміло, дійсно боязко.

– Занепокоєння і острах людей можна зрозуміти. Існує загроза того, що вони не зможуть отримати медичних, освітніх послуг через те, що в їхній громаді не буде найпростішого – приміщення, де розмістити лікарню, свою адміністрацію і так далі. Вони бояться, що в райцентрі їх не приймуть, бо це вже буде інша громада. Я знімаю капелюх перед тими, хто все-таки планує об’єднатися в громади і вірить, що з цього щось вийде. Але я, будучи, наприклад, сільським головою або представником громади, на цьому етапі все-таки прийняла б рішення бути з центром у тому місці, де вже є інфраструктура. Люди знають, чого вони бояться, – вважає депутат облради.
 

Маліцький: Реформа потрібна лише неспроможним

 

Екс-голова Кіровоградської райдержадміністрації, депутат райради Андрій Маліцький взагалі вважає, що у реформі насправді немає необхідності. Її можна провести хіба що для дійсно неспроможних громад.

– Я проти цієї реформи. Узагалі не розумію, яка її мета. Мені не зрозуміло, навіщо треба чіпати самодостатні сільради, які самі заробляють кошти і себе утримують. Якщо бракує грошей, це питання треба піднімати для тих сільських рад, які не можуть себе забезпечити. Провести можливе скорочення, зробити централізованою бухгалтерію і так далі, – пояснює свою точку зору Андрій Маліцький. – Наведу приклад на Кіровоградському районі: якщо, скажімо, приєднати Новоолександрівку до Аджамки, це буде безболісно. А якщо такі гіганти-сільради, за якими стоїть велика кількість закладів соціальної сфери,  віддадуть повноваження з керівництва якійсь одній території, яка тягнутиме все на себе, це їх знищить. І це не тільки моя позиція – до мене вже телефонували близько півтора десятка сільських голів, які висловлюють таку думку. Такі реформи треба робити за згодою громади – шляхом голо-сування. Влада повинна почути конституційну більшість!
 

Захаренко і Давиденко: Реформувати треба після виборів

 

Депутати обласної ради Микола Захаренко та Людмила Давиденко вважають, що реформу проводити необхідно, але після виборів, які відбудуться за кілька місяців. Сьогодні ж ініціювати такі серйозні зміни, переконані, не на часі.

– Це треба робити після виборів, які мають пройти восени. З ким я не зустрічався, не говорив, ніхто не підтримує проведення реформи зараз і взагалі не знає, про що йде мова, – коментує Микола Захаренко.

– А як запитувати думку у людей, якщо механізму немає? – риторично запитує депутат. – Я підтримую реформу, але з законом і не сьогодні, а після виборів.

– Реформа необхідна! Її вчора треба було проводити. Але чому вона ініціюється напередодні виборів до місцевих рад, депутати повинні задуматися, – натякає депутат облради Людмила Давиденко. – Каденція цієї ради закінчується через кілька місяців. Я хотіла б зрозуміти: чому так хочеться цій раді сьогодні займатися реформою, у якій чітко не можна розібратися, оскільки відсутня законодавча база.

– Люди просять не робити дурниць, не поспішати, провести обговорення. Цю інформацію потрібно донести до жителів так, як треба. Для чого нам необхідно затверджувати цей перспективний план – ніхто про це не говорить. Із чого будуть створюватися самодостатні громади?! У нас у кожній громаді сьогодні є дуже багато проблем, які важко вирішити. Починається відпускна кампанія у вчителів, уже не вистачає коштів, щоб виплачувати їм зарплату. Такі проблеми є сьогодні у лікарів, ми про це мовчимо. Натомість сьогодні пропонуємо перейменовувати вулиці і за кілька днів провести об’єднання громад, – аргументує недоречність проведення реформи зараз депутат.

 

 

 

Що думають про реформу жителі області?

СВІТЛАНА ПРОСЯНЮК

домогосподарка, селище Смоліне, Маловисківський район
Не знаю, чим для інших районів закінчиться це розділення на громадські об’єднання, але для Маловисківського, гадаю, зміни підуть на краще. Принаймні, для нашої, Смолінської громади, яку хочуть утворити. Фундамент у нас є: лікарня, садочок, школа. Нам би коштів побільше. А після об’єднання додаткове фінансування якраз і обіцяють дати. Чесно кажучи, довіри до влади немає. Але якщо все одно треба робити цю реформу, як нам кажуть у районі, значить, нікуди не подінешся. Ми, звичайно, сподіваємося на краще, а як воно буде на ділі – покаже час.
 

МИХАЙЛО ТЕТЕРИЦЯ
підприємець, місто Олександрія
У мене ставлення до реформи неоднозначне, оскільки не зрозуміло, що зараз відбувається: уряд каже, що треба дробити райони на кілька спроможних громад, а в області, як я чув по телевізору, більшість районів залишаються, як є. Виходить, змінюється тільки назва – райони будуть називатися не районами, а громадами. От вам і все. Який тоді смисл у цій реформі? У нас, наприклад, в Олександрійському районі можна було б створити мінімум три громади – власне, Олександрійську, Новопразьку і Червонокам’янську. Ці території – колишні райцентри. Вони цілком спроможні. Я читав, що такі варіанти розглядалися, але в результаті вирішили створити одну громаду з усього Олександрійського району. І у чому сенс такої реформи? Не розумію.

 
ЄВГЕН КОЦМАН
менеджер, місто Кіровоград
Для нас, жителів Кіровограда, ця реформа нічого не означає. Відчути наслідки можуть села. Якщо слабенькі села об’єднаються у громаду і таким чином відірвуться від райцентру, де тоді люди будуть, наприклад, лікуватися? Питання також до кадрів. Якщо у нас на голову району шукають достойну кандидатуру кілька місяців, то що говорити про  голів громад? Де знайдуться реальні керівники, які зможуть побудувати нормальну громаду після її юридичного утворення? У мене  на рахунок успішності цієї реформи великі сумніви. Хто проводить реформи під час війни? Європейський досвід показує, що на це йдуть великі кошти. Уряд України вже і так напозичав стільки, що і внуки не розрахуються. Де сьогодні влада візьме гроші на цю реформу? Я не противник, бо розумію, що зміни необхідні. Але здійснювати їх сьогодні і вірити в успішність нових громад – утопія.
 

ВАЛЕНТИНА КАПУСТІНА
пенсіонерка, селище Вільшанка
Узагалі слово таке чула, трохи уявляю, що воно означає, але пояснити точно не можу. Знаю тільки, що хочуть об’єднати кілька областей в одну. Якщо це правда, то я проти, щоб Кіровоградська кудись там входила.


МАКСИМ НЕСВІТАЙЛОВ
студент, місто Кіровоград
Думаю, що децентралізація – наразі найнеобхідніша реформа. Це єдина можливість для України кардинально змінитися, почати нову спіраль економічного розвитку. Це означає, що буде нове економічне районування, підвищиться розвиток регіонів, з’являться нові робочі місця, поменшає бюрократії, корупції. До того ж, більше грошей буде надходити в місцеві бюджети. Таким чином проблеми вирішуватимуться на місцях.
 

АНАТОЛІЙ БІЛИЙ
пенсіонер, село Калмазове, Вільшанський район
Щось по телебаченню це слово чув, але що воно таке, так і не розібрався до кінця. Казали щось про розвиток країни, подолання кризи… Я не знаю, добре це чи погано. 

 
e-max.it: your social media marketing partner