До Катрусі, яку знайшли на трасі під Києвом, повернулася мама

Коли маленьку Катрусю безхатько знайшов на трасі, вона була голодна і напівбоса. Він відвів дитину до придорожнього кафе, попросив нагодувати і повідомити в міліцію. Історія цієї дівчинки кілька тижнів поспіль не сходила з екранів телевізорів. Здавалося, вся Україна вболівала за долю завжди усміхненого дворічного сонечка. І ось нарешті життя Катрусі змінилося. Найдорожчі їй люди знову разом.

Катрусю на трасі тоді покинула рідна мама. Жінка працювала повією. Коли звістка про знайдену дівчинку облетіла чи не всі вітчизняні медіа, її по телевізору побачив рідний батько Євген Коржук. Він приїхав до дитбудинку під Києвом, куди тимчасово поселили Катю, і забрав доньку до себе, в село Вільхове Ульяновського району.

Згодом «отямилася» від звичного способу життя і мама дитини – Олена Коржук. І хоча раніше говорилося, що батько дівчинки Євген збирає документи на розлучення, він прийняв дружину назад – жінка взялася за розум і згадала, що є мамою. «КП» вдалося поспілкуватися з Оленою і дізнатися, що змусило її переосмислити своє життя.

Я не п’ю
Олена розповідає, що того дня Катю на трасі залишила її подруга, яка за це перед нею вже каялася. Але за такий вчинок, жінка каже, ніколи її не вибачить.

– Я пішла від чоловіка, бо ми посварилися. Я послухала свою подругу, хоча зараз вона мені не подруга. Я не знаю, що зі мною тоді сталося... Я не права була, що туди поїхала. Подруга мені сказала, що знайшлася робота. Я ж думала, що це нормальна робота буде.Але вона мене на таку «гадську» працю відправила. Я про неї не хочу говорити...,  – розповідає «КП» Олена Коржук, не зізнаючись, чим саме доводилося їй займатися.

Після того, що сталося з Катрусею, Олена Коржук переосмислила своє життя. Жінка обрала для себе реабілітаційний центр у Житомирській області, де вчилася по-новому дивитися на світ.

– Я молилася за чоловіка і дитину. Хотіла, щоб її повернули батькові. Він приїхав через два місяці забрати мене, хоча звідти мене не відпускали. Я побачила дитину і без неї жити не змогла. Вона без мене теж жити не може... Я змінилася. Не п’ю. Не курю. Ми зараз живемо добре, не сваримось, – радісно і з хвилюванням розповідає Олена Коржук про доньку й чоловіка. – Катя ходить у дитячий садок, який за шість кілометрів. Батько возить її вранці на велосипеді, а я забираю ввечері.

Соціальні служби: позитив є!
«КП» також поцікавилася, в яких умовах нині живе Катя. У телефонній розмові з начальником служби у справах дітей Ульяновської райдержадміністрації Іриною Брюховецькою нам вдалося дізнатися, що одразу після того, як батько забрав дівчинку до себе, служба здійснювала щотижневий контроль до кінця грудня. Нині чиновники виїздять до дому Катрусі двічі на місяць.

– На даний момент у них все добре. Катя ходить в дитсадок. Дівчинка проживає у бабусі, бо в батьків не дуже хороші умови. Вони живуть в одному дворі, де є дві хатинки. Батьки хочуть, аби ми дали дозвіл, щоб дівчинка проживала з ними,  – говорить очільниця служби у справах дітей, додаючи, що батьки Каті потроху наводять лад в будинку  – побілили, купили постільну білизну.

Крім служби у справах дітей, Катя та її сім’я знаходяться під постійним наглядом соціального працівника Ульяновського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Директор центру Наталя Кизима зазначає, що все, що вони рекомендували зробити сім’ї для дитини – вже зроблено.

– Коли в батьків дівчинки виникають проблеми, вони одразу телефонують до нас, питають поради. Соціальний працівник живе в селі, тож відвідує сім’ю щотижня. Я можу сказати, що родина змінюється позитивно. Ми працюємо з ними. Звичайно ж, вони до нас приходять, весь час цікавляться, коли ми знімемо їх з обліку, але вони ще перебуватимуть під контролем. Дитина завжди ходить чистенькою, бабуся їй купила новий одяг, – ділиться з «КП» Наталя Кизима.

Цього тижня Катруся святкуватиме свій день народження – їй виповниться три роки. Цій дитині та її батькам хочеться побажати лише найкращого. А ще хочеться сподіватися, що з об’єднання розпочнеться новий відлік щасливого життя Коржуків.