Росіяни не віддають українським морякам листи від рідних

,

07410Земляки Романа Мокряка закликають небайдужих писати листи полоненим морякам, аби через них вони отримували звістку з дому і відчували підтримку. Кажуть, за п’ять місяців полону капітан судна «Бердянськ» отримав тільки два конверти від рідних – мами і брата. Листи від родичів українським морякам просто не передають, тоді як від чужих людей до них доходять, розповідає директор Карлівської школи Кропивницького району, де колись учився Роман, – Інна Істоміна.

Карлівське навчально-виховне об’єднання ініціювало акцію на підтримку українських військовополонених моряків – педагогічну спільноту закликали написати листи хлопцям. Освітяни підтримали, відтак більше трьох десятків конвертів відправили до країни-агресора.

– Ми постійно проводимо заходи на підтримку полонених українських моряків, серед яких і наш земляк, колишній учень нашої школи Роман Мокряк. Ми пишемо йому листи, діти малюють малюнки, виготовляють паперові кораблики. Все це передаємо у Москву, де їх тримають. В останній акції підтримки листами участь взяли освітяни з усієї області, – розповідає Інна Істоміна і додає, вирішили написати такі листи, щоб це не був тільки їхній локальний біль і тривога. – Ми хотіли, щоб через освітян якомога більше людей дізналися і долучилися до підтримки, адже до хлопців не доходять усі листи від рідних. За весь час перебування в полоні Роман Мокряк отримав тільки по одному листу від мами і брата. А листи від сторонніх людей хлопцям передають. Тож дуже важливо їм писати, щоб таким чином тримати з ними зв’язок, щоб через листи людей вони дізнавалися, що про них пам’ятають, за них моляться і бажають їм якнайшвидшого визволення.

Земляки з Карлівки дуже хвилюються за Романа і радіють будь-якій звістці як про нього самого, так і про решту українських полонених.

– Звичайно хви­­лює­­мося, адже Роман наш колишній учень, сусід, його мама – Наталія Мок­­ряк працює вчителем у школі, тож переживаємо за нього, як за рідну лю­­дину, – додає дирек­­тор навчального закла­­ду. – Оце нещодавно по­­казували суд по те­­левізору, то ми всі вдивлялися в кожну деталь: на одяг, руки, особливо в очі хлопців. Вони поглядом наче промовляли: «Не хви­­люйтеся. Ми три­­ма­­ємося». Для наших учнів це справжній приклад мужності і стійкості.

07411А тим часом Лефор­­товський районний суд Москви продовжив за­­побіжні заходи 24 українським війсь­­ко­­во­­полоненим морякам, у тому числі бійцям із Кіровоградщини – Роману Мокряку й Андрію Артеменку.

Зокрема запобіжний захід у вигляді арешту до 24 липня продовжили Роману Мокряку, а та­­кож Сергію Цибізову, Андрію Оприску, Євге­­ну Семидоцькому, Богдану Головашу, Сергію Попову, Володимиру Терещенку, Андрію Шевченку, В’я­­че­­славу Зінченку, Де­­нису Гриценку, Михайлу Власюку та Андрію Драчу, Богдану Небилиці, Юрію Будзилу, Володимиру Лісовому, Юрію Без’язичному, Оле­­гу Мельничуку, Вік­­тору Беспальченку, Владиславу Костішину, Володимиру Варимезі, Сергію Чулібі.

До 26 липня залишили під вартою Андрія Арте­­менка, а також Андрія Ейдера і Василя Сороку.

Нагадаємо, торік 25 листопада Росія забло­­ку­­вала проходження в Кер­­ченську протоку ук­­ра­­їнському буксиру «Яни Капу» і двох катерів, «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід із порту Одеса до порту Ма­­ріуполь. При виході з Керченської про­­токи російські кораблі відкрили вогонь на ура­­ження по українських ко­­раблях, які вже по­­вер­­талися до Одеси, так і не отримавши інформації про можливість проходження через протоку. Окупан­­ти захопили в полон 24 українських військо­­во­­служ­­бовців. Троє з них от­­рима­­ли поранення. Ук­­раїн­­ців звинуватили в неза­­кон­­ному перетині кордону Російської Фе­­де­­рації. Усіх полонених заарештував так званий «суд» у Криму, після цьо­­го їх перевезли в московські слідчі ізолятори «Лефортово» і «Матроська тиша».

 

текст: Любов Попович, Наталка Маринець

фото: архів «КП» та з соцмережі

e-max.it: your social media marketing partner