Кропивничанка перетворила хобі на заробіток

,

11081У декретній відпустці багато жінок знаходять собі хобі. Це може бути кулінарія, живопис, шиття, в’язання чи інше заняття. Деяким вдається на цьому ще й зароб­ляти. Саме так своє хобі на джерело доходу до сімейного бюджету перетворила кропивничанка Оксана Савюк. Вона отримала освіту журналістки і три роки працювала в одному з електронних видань Кропивницького. А потім народила двох чудових діточок – Софійку та Микиту.

– Я ще у школі вирішила, що стану журналісткою. Мені цікаво було писати на соціальні теми, допомагати людям таким чином вирішувати проблеми, – розповідає Оксана.

Рік тому сестра подарувала Оксані в’язану іграшку. Вона захотіла сама зробити щось подібне.

– Сестра подарувала м’якень­кого єдиноріжка. Софійка дуже полюбляє мультики про смішариків, особ­ливо Нюшу, тому я вирішила зв’язати їй таку іграшку. І сьогодні донечка її не випускає з рук: грається і спить з нею, – ділиться молода мама.

Якщо своїй дитині сподобалося, може, й іншим діткам припаде до вподоби? Так подумала Оксана і вирішила зайнятися виготовленням в’язаних іграшок. Найменші іграшки – брелоки на жіночі сумочки чи рюкзачки, найбільші – зростом у 40 сантиметрів. Щоб виготовити іграшки, Оксана має лише кілька вільних годин вночі – інший час віддає дітям та хатнім обов’язкам.

– Це моя віддушина. Я відволікаюся від усього. Тиша навкруги, я беру гачок і, як-то кажуть, видихаю. Займаюся своєю справою, – зізнається мама двох маленьких дітей.

Вчилася в’язати, дивлячись майстер-класи в ютюбі, далі освоїла схеми. Зараз уже сама створює моделі іграшок за власним смаком. Нитки, деталі та наповнювач для іграшок Оксана замовляє через інтернет. Усі вони гіпо­алергенні, щоб не викликати у дітей подразнення. Проте одна справа зв’язати гарну іграшку, інша – продати її.

– Справді, зв’язати набагато легше, ніж продати, – сміється Оксана. – Увесь секрет – у рекламі. Свій продукт потрібно розкручувати, на це потрібні кошти, а їх треба заробити – ось таке замкнуте коло.

Спочатку жінка дарувала в’язані іграшки своїм рідним, друзям та знайомим. Їх бачили інші люди, цікавилися і почали замовляти. Згодом жінка відкрила сторінку в інстаграмі, де показує свої роботи і там можна зробити замовлення. Своїми доробками ділиться і на сторінці у фейс­буці. Тож по кілька клієнтів на тиждень вона має.

Визначити вартість власної роботи доволі важко навіть досвідченій майстрині, яка в’яже багато років. Зрозуміло, вираховується собівартість, але як оцінити свою працю? Оксана дивилася на вартість іграшок, які пропонують інші майстрині, але ставити велику ціну не поспішає.

– Зараз у людей не так багато грошей. Я це розумію, тому у ціні іграшки моя робота складає не більше 15 відсот­ків. Чоловік каже, що треба оцінювати свій труд дорожче, адже сиджу з гачком ночами, – ділиться Оксана.

Про повернення до професії молодій мамі думати ще зарано. Софійка влітку піде у дитячий садочок, Микита ще зовсім маленький.

– Поки є можливість – в’яза­тиму іграшки. Потім побачимо. Хочу спробувати виготовити великі речі. Мені дуже подобаються теплі, затишні пледи. Бачила в інтернеті модель дитячого пледика, зв’язаний не гачком чи спицями, а руками. Мене це дуже зацікавило. А ще планую створювати одежинку для іграшок, – ділиться планами майстриня.

У творчому доробку Оксани – єдинороги, смішарики, ведмедики, зайчики, котики, динозаврики, песики, навіть тракторці. Великі і маленькі.

– Найчастіше замовляють зайченят. Я здогадуюся чому: в них великі і м’якенькі вушка, – сміється Оксана. – Навіть зараз у мене в роботі такий пухнастик.

 

 11083

ksyshkini_igryshki

 

11082

текст: Тетяна Фоміна

фото: Ігор Демчук


e-max.it: your social media marketing partner