Стареча забудькуватість – хвороба, яку лікують турботою

Старіння – природний фізіологічний процес, що супроводжується віковими змінами, які стосуються всіх систем організму, в тому числі й психіки. У такому віці іноді буває погіршення пам’яті, людина часто не може зосередитися, не так емоційно реагує на події, що відбуваються. Але ці, здавалося б, звичайні прояви старості можуть означати початок одного з найбільш поширених захворювань старечого віку – деменції. Визначити грань, за якою починаються відхилення у психічній діяльності, практично неможливо, до того ж, порушенням властивий прогресуючий характер. Як запобігти старечій забудькуватості, радить лікар­психіатр психіатричного відділення №6 Кіровоградської обласної психіатричної лікарні Катерина Тітарчук.

– Вірогідність розвитку хвороби з віком зростає. Найчастіше хвороба підступає у віці 65­70 років, хоча й є поодинокі випадки раннього прояву недуги, – пояснює лікар.

Причиною цього процесу є зміни у структурі нервових клітин головного мозку, у результаті чого розвиваються незворотні зміни. Атрофічні процеси у старих людей проявляються значно швидше. Медик каже, відбувається це під впливом різних несприятливих факторів, серед яких, зокрема, генетична спадковість (ризик розвитку деменції у літніх людей зростає в 5 разів), стреси і нервові перевантаження, супутні соматичні захворювання. У цьому випадку, на фоні основ­ного захворювання, початкові прояви хвороби нерідко залишаються поза увагою. Більш того, при тяжкому перебігу соматичної патології для деменції старечого віку властиве більш прискорене прогресування.

– Спочатку з’являється звичайна забудькуватість та зниження здатності до запам’ятовування, – розповідає психіатр. – Людина не пам’ятає події, що відбувалися недавно, зате моменти далекого минулого пригадує дуже чітко. Часто для таких людей логічне мислення й аналізування стають неможливими. Сенс життя для людини, котра колись була досить активною, втрачається, вся увага акцентується на власному здоров’ї, відбувається відчуження від рідних і знайомих. Характер набуває нових рис, серед них можуть бути як безпечність, так і дріб’язковість. Нерідко така людина перетворюється у старця, який постійно незадоволено бурчить і намагається­ всіх повчати. Можуть виникати труднощі з підбором потрібного слова, з’являється дезорієнтація у часі й просторі. Людина не в змозі згадати дату, знайти дорогу в добре відомій обстановці.

Лікар каже, пізніше хвороба супроводжується порушенням сну. Потреба у нічному відпочинку зменшується. З’являється неспокій. При цьому хворий не усвідомлює свого вчинку, наприклад, може відкрити кран і забуде його закрити. У таких людей з’являються хибні спогади, надмірна підозрілість, галюцинації та марення.

При тяжкому перебігу старечої недоумкуватості людина набуває характерного вигляду. По­перше, каже медик, хворий стає неохайним, ігнорує гігієнічні процедури. При хорошому апетиті розвивається виснаження.

Як зарадити старечій недоумкуватості? Катерина Тітарчук каже, на жаль, ефективного засобу лікування сьогодні не існує.

– Усі заходи направлені на симптоматичне лікування та зменшення проявів, захворювання. Важливим є догляд за хворим. Заняття для підтримки інтелектуальних здібностей, помірні фізичні навантаження, повноцінне харчування – ці заходи здатні допомогти хворій людині залишатися в здоровому стані протягом тривалого часу, – радить лікар і наголошує, поступово хвороба прогресує і врешті людина перестане рухатися, розмовляти.

Співрозмовниця «КП» зазначає, деменція у літніх людей не завжди розпізнається вчасно.

– Сьогодні є можливості для своєчасної діагностики. Навіть якщо вилікувати хворобу не вдасться, можна пригальмувати подальше прогресування недуги. Окрім цього, за допомогою сучасних препаратів можна зменшити тяжкі симптоми, які непокоять як хвору людину, так і її оточення. Старенькі потребують підтримки рідних. Позбавити їх від переживань і подарувати спокійну старість можуть близькі люди, – наголошує психіатр.