Великі авантюристи. Як кіровоградці постали в ролі одеських бандитів у проекті ICTV

, Ірина Іванова

7467Про те, що напередодні нового року у Кіровограді знімали кіно, чутки ходили різні. Одні, не дочувши, самі собі фантазували, про що буде стрічка, а потім страшно обурювалися власній же вигадці у соцмережах. Інші навпаки раділи, що обласний центр знову показуватимуть по центральному телеканалу і не в кримінальних зведеннях. А треті – тримали до останнього інтригу про цикл фільмів, присвячених життю відомих шахраїв 19 століття, і своїх ролях у них.

«Великі авантюристи – документальна драма про життя і «подвиги» найзнаменитіших аферистів і шахраїв минулих років, – пояснюють на каналі ICTV. – Головні герої – одіозні та неоднозначні особистості, найвідоміші авантюристи колоритної Одеси. Вони самі розкажуть про свої афери та інші злочини. Кожна серія проекту – своєрідна сповідь героя, його зізнання у скоєному».

Реалізовували у Кіровограді проект центрального телеканалу Андрій Богданович і Сергій Мамаєв. Останній каже, рішення знімати дві серії з шістнадцяти саме в Кіровограді, хоч і було ризикованим, але зрештою все вдалося.

– Ми вирішили ризикнути, бо, по­перше, знали, що тут є команда, яка могла це зробити. По­друге, київська команда вже співпрацювала з місцевою (тут знімали неефірний пілот скетч­шоу для того ж ICTV) і нам дуже сподобалося. По­третє, місто дуже антуражне. Якби ще кострубатих рекламних вивісок поменше, взагалі було б ідеально. І хоча голов­на оцінка – за глядачами, зізнаюся, ми задоволені продуктом, – прокоментував Мамаєв.

– Команда київського продакшену «К8» звернулася до нас як до колег із проханням сприяти реалізації проекту, зокрема відзняти дві серії про одеситів Олександра Козачинського та Якова Пілєрмана. Зрозуміло, пропозиція цікава – адже, взяти участь у створенні документального фільму, з ігровими елементами – цінний досвід. Водночас ми прекрасно розуміли й ризики – дефіцит локацій, костюмів… Наша команда: Катерина Мурована, Ілля Зельонкін, Микола Головко після роздумів та обговорень зрештою прийняла такий виклик – пояснює організатор зйомок у Кіровограді Олена Кваша. – Нам дуже сприяли колеги, друзі, знайомі. За два тижні у нас навіть встигли з’явитися свої, практично кіношні байки. І це не дивно, адже іноді доводилося працювати у досить специфічних місцях. Наприклад, вночі на старому кладовищі чи в бібліотеці.

 

7469 

 

Олена Кваша зауважує, більшість учасників зйомок – за фахом не актори, але в кадрі мали дуже переконливий вигляд.

– Я б сказала, були надзвичайно природні в своїх ролях, – констатує вона.

Наприклад, очільник обласного управління комунікацій Віталій Останній зіграв роль Льоні Шифмана, друга і подільника головного героя Яші Пілєрмана.

– У цьому, не побоюся сказати шедеврі, мені дісталася роль ще того шулера, афериста і махінатора, – ділиться він враженнями від участі у проекті. – Робота над фільмом настільки захопила усіх, хто був на майданчику, що не витримали навіть оператори! Вони зрештою самі переодяглися на міліціянтів і знялися у сцені арешту мого героя – Льоні Шифмана. Та й так увійшли в образ і азарт, що добряче пом’яли мені боки під час безкінечних дублів. А якщо серйозно, то зйомки у фільмі – це надзвичайно цікавий і корисний досвід. У такому проекті брав участь уперше і отримав колосальне задоволення. Оскільки формат фільму не передбачає діалогів акторів, доводилося весь час імпровізувати, щоб бути в образі.

Роль кіношного шефа Віталія Останнього, а водночас і головну роль в історії Яші Пілєрмана, зіграв лікар­онколог Андрій Гардашніков. Він зізнається, не вірив, що зйомки у фільмі – це серйозно.

– Ким­ким, а актором я себе ніколи не вважав, тому пропозицію сприйняв спочатку як жарт. Але потім записали пробу і мене взагалі затвердили на роль Якова Пілєрмана, про якого я, на свій сором, особливо нічого й не знав, – розповідає Андрій Гардашніков. – До того моменту я взагалі не уявляв, як це – брати участь у зйомках фільму. Тож, коли мене попередили про ледь не цілодобову роботу, не дуже й то вірив. А даремно! Збиралися на сьому ранку, їхали на локацію… Спочатку зйомки тривали до пізнього вечора, а потім – вже й до раннього ранку. Втім, як би не було важко, це була така творча атмосфера, яку словами передати не можливо! Багато що з цими зйомками я робив уперше. Наприклад, уперше повертався додому о третій ранку з «борделю» (одна зі сцен), чи проводив ночі на цвинтарі... Дуже смішно було собі уявити, що думають люди, які живуть неподалік кладовища, коли вони бачили наше освітлення та чули звуки генератора й наших голосів. Тепер самому дуже цікаво побачити, що зрештою вийшло. У сюжетах фільму буде дуже багато знайомих облич, які постануть, як на мене, у зовсім неочікуваних образах. Відбувалися просто дива перевтілення! Тому результат буде дуже цікавим, я впевнений у цьому.

Директор обласного центру соціально­психологічної допомоги Яна Ковальова зіграла роль куртизанки. Каже, перші проби в кіно майже надихнули йти в театральне.

– Ми дуже хвилювалися за костюми, переживали, як поводитися перед камерами, але коли втягуєшся, все відбувається якось само собою. І ніхто вже не помічає тих камер, що немає досвіду.., – ділиться враженнями співрозмовниця «КП». – Знаєте, я завжди мріяла знятися в кіно. Можна сказати, що одна моя мрія збулася. Був навіть такий момент, що упіймала себе на думці, а чи не піти навчатися до театрального. Атмосфера була неймовірна!

Колега­журналіст і фотокореспондент Ігор Філіпенко у стрічці про того ж Яшу Пілєрмана приміряв на себе образ генерала, який відпочивав із дівчатами у вже згаданому борделі. І хоча в реальному житті Ігор – людина скромна, ця роль йому сподобалася. Розповідає, неабияк зрадів запрошенню на зйомки.

– Усе життя я мріяв спробувати власні сили в мистецтві і кіно. А тепер не кажіть, що мрії не збуваються! – радіє він. – Головне, дуже захотіти! Так сталося і зі мною. В один день мені зателефонували й запросили на майданчик. Я відклав усі справи і «рвонув» на зйомки. І хоча це була всього лиш епізодична роль, у світ кіно пірнув із головою. Усі герої були одягнені в костюми 19 століття. Неймовірна атмосфера! Незабутні емоції! Запрошені на зйомки жителі так перевтілилися, що диву давався,­ скільки нерозкритих талантів у нашому місті… На годиннику було далеко за північ, але ніхто не бідкався.­ У всіх горіли очі! Не було втоми, кожен чекав на свій епізод.

 7468

 

Долучилася до проекту і «КП». Журналісту Андрію Морозу і дизайнеру Олександру Гранату дісталися­ ролі бандита і чекіста. Хлопці кажуть, раніше хоч і працювали перед камерами, але це був зовсім інший досвід.

– Наші зйомки були призначені на суботу, на шосту ранку, на іподромі. Довелося раненько прокидатися! Але воно того варте. Ролі хоч і маленькі, епізодичні, зате дітям колись буде що розповісти. Це пам’ять на все життя! – поділилися враженнями вони.

Світлана Стас – одна з тих, хто якраз і працював над образами акторів. Розповідає, у такому масштабному проекті брала участь уперше. Втім із завданням впоралася, навіть попри те, що на майданчику доводилося бути ледь не цілодобово.

– Це був мій перший досвід роботи у такому масштабному проекті. Дуже цікаво було створювати образи, які не часто зустрінеш у повсякденному житті. Робочий процес настільки захоплював, що зникало відчуття часу і втоми! – говорить візажист­стиліст і додає, що найбільш цікавим видався досвід створення образу поранених від вибуху гранати. – Малювала кров, поранення… Незвично і дуже смішно було. Я неабияк вдячна талановитій і творчій групі за можливість узяти участь у цій чудовій стрічці.

Зйомки двох серій «Великих авантюристів» у Кіровограді тривали близько двох тижнів. То були надзвичайно напружені дні і водночас веселі та надихаючі. Олена Кваша розповідає, не обійшлося і без курйозів. Один із таких – випадок на базарі.

– У нас був епізод, коли знімали продавчиню з Привозу. Ця роль дісталася Ользі Гріднєвій. Зйомки відбувалися на центральному ринку. Ольга мала стати за прилавок й зімітувати торгівлю фруктами. Однак справжня продавчиня раптом відмовилася поступитися місцем. «Як вона буде торгувати? Вона ж товару не знає!», – заявила та знімальній групі. Зрештою жінку вдалося вмовити поступитися, але та погодилася­ лише за умови, що «одеситка» Оля пройде інструктаж, – поділилася організатор і додала, що прем’єра саме кіровоградських серій відбудеться вже в неділю. – Тож, якщо хочете побачити себе чи своїх знайомих на екрані або ж узагалі оцінити нашу роботу, вмикайте канал ICTV 22 січня о восьмій ранку і пірнайте в атмосферу, яку ми разом створили для вас.

 

7471

 

e-max.it: your social media marketing partner