У Кіровограді боротися з «Синіми китами» взялися мами!

«КП» уже розповідала про скандальні групи смерті у соцмережі і про їхніх антиподів – «Білих ведмедів», які, на відміну від «Синіх китів», не калічать дітей і не доводять їх до самогубства, а вчать добре поводитися, допомагати батькам і стимулюють до успіхів. Та які б хороші альтернативи не з’являлися, як би не боролися з «китами» правоохоронці, скільки б про небезпеку не розповідали медійники, вони множаться у геометричній прогресії. А відтак усе більше і більше дітей у небезпеці.

Допомогти протидіяти смертельним іграм узялися дві кіровоградські мами – 24-річна Анастасія Карандей та 27-річна Анна Степаненко. У першої – восьмирічний син і семимісячна донька. У другої – десятирічний син. Жінкам уже вдалося відмовити кількох підлітків від суїциду.

– Десь місяці два тому у соц­мережі я натрапила на запити діток у цю гру. Почала шукати інформацію про неї, про групи і вжахнулася! Лише за одну хвилину мінімум десять осіб просяться у гру. Тоді я вирішила прямо під запитами на вступ до гри писати діткам, наскільки це небезпечно, – розповідає «КП» 24-річна Анастасія Карандей.

Грати у такі ігри починають діти з різних причин – проблеми у школі, вдома, не вистачає уваги та підтримки рідних, із цікавості... Жінка переконана, цьому можна зарадити, якщо батьки будуть уважніші та трохи більше приділятимуть часу своїм малим.

– Уся ця ситуація з грою доводить, незалежно від зайнятості, потрібно завжди цікавитися своєю дитиною, стати їй у першу чергу другом. Щоб дитина спокійно могла розповісти, що її тривожить. Потрібно своїх дітей чути і слухати. А ще вчити їх любити життя і все, що воно дає, – переконана Анастасія.

Жінка разом із чоловіком виховує двох дітей – восьмирічного сина і семимісячну доньку. Зізнається, з сином до цього часу про групи смерті не розмовляли, але намагаються показати, що він завжди може з ними порадитися, розповісти, що його турбує.

– Із сином ці групи не обговорюю, але завжди йому кажу, якщо погано, самотньо або якщо він щось не розуміє, щоб завжди говорив нам із татом. Ми завжди його вислухаємо, підкажемо і приймемо його вибір, – ділиться співрозмовниця «КП».

Анастасія зізнається, боїться навіть уявити стан батьків, діти яких грають в ігри на смерть.

– У мене болить душа, що по дурості дітки вирішують піти з життя. Навіть не думаючи, як потім рідні з цим житимуть і чи будуть жити взагалі… – каже вона.

Тож вирішила, що спробує зробити все залежне, аби рятувати життя зневірених дітей.

– Я просила не грати, пропонувала спілкування, свою допомогу, казала, що можу їх вислухати. І слава Богу, деякі відгукувалися. Були звичайно діти, які грали з цікавості «А що ж буде далі?». Але були й такі, які реально хотіли померти, – розповідає Анастасія і додає, охочих зіграти у гру – багато.

Звичайно, усім написати вона не встигає. Але радіє, що одного хлопця вдалося відмовити.

– Зіграти хочуть дуже багато. Були й деякі випадки з нашої області. На жаль, не всі йшли на контакт. Але одного 14-річного хлопчика з Росії я змогла відмовити від гри, – ділиться мама двох дітей. – Я допомогла йому зрозуміти, що його проблеми – це тимчасово. Він розповідав, що залежний від комп’ютера і якщо його відберуть, почне все руйнувати навкруги. Що палить із 12 років. Сильно відстав у навчанні і через це постійно сварився з батьками… Він не хотів нічого виправляти, а гра, на його думку, допомогла б йому. Він навіть почав виконувати завдання!

Анастасія як могла відмовляла хлопця.

– Пояснювала йому на своєму прикладі, що всі були підлітками. У кожного у цьому віці були проблеми. Але час мине, зміняться інтереси і погляди на життя… Розповідала йому, що я мама і дуже переживаю, коли дитина хворіє, як усім мамам це болить. А якщо він вчинить самогубство, то його мама це просто не переживе. Казала й про те, як добре мати власних дітей. Коли він виросте, у нього з його обраницею будуть дітки, схожі на них. І вони теж будуть за них переживати. Але все одно радітимуть своїй сім’ї… Так ось, мені вдалося його відмовити грати і не думати про суїцид! – радіє Анастасія.

Тепер вдячний підліток не забуває про свою рятівницю. Пише їй, розповідає про свої справи, ділиться успіхами.

– Він інколи пише. Каже, у нього все добре і дякує мені. Розповідає про свої успіхи і проблеми. Ми їх обговорюємо. Він розуміє, що нашкодити собі чи вчинити самогубство – це не вихід. Так лише зробить гірше собі і рідним. Намагається впоратися з проблемами, ділиться з батьками, дівчиною… Це не може не радувати, – зізнається кіровоградка.

Зачепила ця гра на смерть ще одну маму з обласного центру – 27-річну Анну Степаненко. Жінка також не сиділа, склавши руки.

– Коли я дізналася, що є така страшна гра, яка доводить дітей до суїциду, була шокована. Моєму синові 10 років і вже зараз він розуміє весь жах цих груп, дивується дітям, які в них беруть участь. Я в курсі, чим моя дитина цікавиться­ в мережі. А що робити батькам, діти, яких старші... Підлітки ж часто такі замкнуті, – каже Анна. – Варто написати у пошуковику #вигре або #синийкит і видає купу підлітків, які з кожною хвилиною викладають ці пости, таким чином добровільно погоджуються на самогубство. Це страшно! Так хочеться їм усім написати, навіщо вони це роблять? У 15-16 років вже має бути розуміння, що добре, а що погано.

Анну все це так вразило, що вона взялася писати тим, хто збирається стати учасником «китів».

– Просила не грати в цю гру. Наводила різні аргументи – тільки слабкі люди хочуть померти, а не жити, і цим вирішити проблеми. Що самогубці не потрапляють у рай. І їхня душа вічно страждатиме. Відверто розповідала про своє життя. Вони повинні були відчути, що з ними щиро говорять, по-дорослому. Розповідала, що у мене було припущення на дуже поганий діагноз. Багато чого пережила, доки зробили аналізи… І після того чекання так жити захотілося, любити сина, гуляти з ним сонячним днем, їсти морозиво, цілувати і обіймати чоловіка... А не лежати в холодній землі, ставши кормом для хробаків. Всі забули б мене і все на тому... Але обійшлося, як же я була рада! Мені дико дивитися на підлітків, які навіть не поживши, зібралися помирати. Це не вихід тікати від проблем на той світ, – переконувала жінка.

Чимало дітей відповідали Анні на повідомлення. Багато пояснювали, що мета їхньої участі в грі – лише привернути увагу дорослих, почуття самотності.

– Пояснювала їм, що немає нерозв’язних проблем і вихід є завжди, у будь-якій ситуації. Деякі казали, що постять записи з тими хештегами, лише щоб привернути увагу старших. Однак деяких ця гра так затягла, що ніякі позитивні вмовляння не переконували. Говорили, це їхнє життя, і вони робитимуть, що хочуть. Дуже сумно, – констатує ще одна співрозмовниця «КП».

Обидві мами намагаються робити все, що в їхніх силах. Але закликають й інших батьків не стояти осторонь – дбати про своїх дітей, любити їх і якомога більше приділяти часу.

– Батьки, спілкуйтеся зі своїми дітьми, цікавтеся їхнім внутрішнім світом, переживаннями, моральним станом. Підлітки схильні перебільшувати маленьку проблему, вона для них здається кінцем світу. І потрапивши в гру, схожу на «Синій кит», вони думають, що знайшли розуміння свого болю. А там їх просто підштовхують до суїциду, тільки лише заради грошей і популярності групи у соцмережі. Мені здається, щаслива дитина, яка виросла в любові, навряд чи буде такою дурницею маятися. Тому, батьки, будьте уважні до своїх дітей, спілкуйтеся з ними! – закликає Анна.