Молодий інженер зняв короткометражку про завод «Ельворті»

,

9757Кіровоградцю Олексію Половченку 21 рік. Він – яскравий приклад того, коли звичайне захоплення в одну мить робить знаменитим. Маленький відеоблог тривалістю шість хвилин про завод «Ельворті», на якому працює хлопець, за добу зібрав більше двох тисяч переглядів в інтернеті. Сотнями схвальних відгуків і бажанням прийти на роботу на завод рясніють коментарі до відео. Як виникла ідея зняти короткометражку про підприємство – Олексій розповів «КП».

– На заводі працюю рік. Це моє перше робоче місце, куди я прийшов після закінчення Кіровоградського машинобудівного технікуму.­ Працюю інженером з інструменту, стежу, щоб працівники користувалися якісними і справними засобами. Робота мені дуже подобається, тому захотів зняти про це невеличкий фільм, – розповідає Олексій і додає, невеличкий дос­від зі зйомок відеороликів уже має – знімав такий для молодшого брата-школяра.

Короткометражка – це маленька екскурсія – від прохідної до торгового дому, де можна побачити кінцеву продукцію «Ельворті».

– Ось моє робоче місце, ось кубок, який отримала заводська футбольна команда за перше місце у змаганнях, це цех, це працюють конструктори зернових машин, виставковий комплекс, торговий дім… – демонструє на телефоні Олексій, як проходить робочий процес у цеху, а по дорозі ще й отримує зав­дання від свого керівника.

Відеоблогер каже, відзняте відео тривалістю шість хвилин виклав у соц­мережі і пішов у відпустку. А вже наступного дня заглянув, а там більше двох тисяч переглядів!

– Відео сподобалося усім на заводі, навіть мої колишні однокласники, одногрупники і викладачі кажуть, що добре вийшло, хоча тепер розумію, міг би й краще зняти, – аналізує співрозмовник «КП» і додає, ця робота тільки розпалила у нього бажання її продов­жити. – Друга короткомет­ражка обов’язково буде, але вже про університет, куди завод направив мене вчитися.

 

9758

Олексію Половченку трудова удача посміхнулася,­ ще коли він студентом прийшов на «Ельворті» на практику. Там одразу помітили кмітливого хлопця і запропонували після навчання робоче місце.

– Коли вперше прийшов на завод на практику, чесно кажучи, злякався. Такі великі цехи, шум, брязкання металу, – пригадує молодий інженер. – Але потім, коли запропонували роботу, не вагаючись погодився і не прогадав.

Згодом працедавець запропонував Олексію продовжити навчання – так він отримав направлення у Криворізький національний університет на механіко-машинобудівний факультет і шанс на кар’єрний ріст.

– Навчаюся на заочному відділенні за рахунок підприємства, – зауважує він. – Після закінчення зможу піднятися кар’єрними сходами, можливо аж до посади директора. Який же солдат не мріє стати генералом!

Нині хлопець наймолодший інженер на «Ельворті». Він радіє, що на підприємстві дбають про кваліфікацію своїх кадрів, пропонують і оплачують подальше навчання у вишах.

Нині разом із Олексієм на студентську лаву сіли ще троє його колег.

– Приятелі часто запитують, як можна влаш­туватися на завод, а це не може не радувати, – констатує співрозмовник «КП». – Сьогодні це дійсно привабливе підприємство для молоді…

Своє захоплення Олексій Половченко планує розвивати й далі. Каже, мріє зняти короткометражку про футбол.

– У нас є заводська футбольна команда. Зараз ми готуємося до обласних змагань, які відбудуться взимку. Націлені на перемогу. Ось про це буде мій наступний фільм, – анонсував молодий інженер.

фото: із соцмережі

 

e-max.it: your social media marketing partner