Коли хліб стає смертельно небезпечним. Хворі на целіакію просять виробників харчів звернути на них увагу і маркувати продукцію

, Олена Несен

2288Про целіакію – природжене захворювання, викликане тим, що людина не переносить білок деяких злакових культур, мало хто знає. Донедавна ця хвороба вважалася рідкісною, однак статистика свідчить: кількість хворих на целіакію з кожним роком зростає. У світі таких людей уже 1%. Люди з таким діагнозом є і в Кіровограді. Власне, вони й розповіли «КП» про цей недуг, як їм із ним живеться, сподіваючись, що через газету зможуть достукатися до тих, від кого залежить їхнє здоров’я.

Целіакію також називають глютеновою хворобою, оскільки глютен – це рослинний білок, що міститься в деяких злакових культурах. Потрапляючи в кишечник, глютен порушує природну роботу організму, викликаючи ряд неприємних симптомів. Зокрема, пошкоджує слизову оболонку тонкої кишки і призводить до атрофії та важкого порушення всмоктування.

Науковці кажуть, що взагалі про целіакію відомо давно, однак тільки в сере­дині 20 століття цій хворобі почали приділяти увагу. Зокрема, після того, як голандець Вільям Дік під час Другої світової війни помітив, що стан деяких дітей погіршується, коли вони їдять білий хліб.

На сьогодні реалії такі, що лікарських препаратів від целіакії не існує. Єдиний метод лікування – довічна безглютенова дієта. Дотримуючись її, хворі живуть, як і решта людей. Єдине, їм необхідно прибрати з раціону пшеницю, жито, ячмінь, овес та їхні похідні: хліб, каші, крохмаль, борошно, макарони, квас тощо.

Глютен містять і напівфабрикати, консерви, ковбасні вироби, готові соуси, шоколад, цукерки, продукти з ароматизаторами, барвниками. Такі продукти можна вживати, тільки якщо на етикетці написано, що вони не містять глютену. Також під забороною спиртні напої, такі як пиво, деякі сорти горілки, вироблені на основі пшениці.

Учені з’ясували, що схильність до целіакії передається від батьків на генному рівні. Відтак наявність генів непереносимості глютену в одного з батьків припускає високий ступінь схильності дітей до цієї патології.

Нещодавно глютенову хворобу виявили у п’ятирічної доньки кіровоградки Ксенії. Помітивши, що у Маші зник апетит та почалися закрепи, жінка відвела дитину до лікаря. Аналізи вказали на целіакію.

– Звернулися у поліклініку до гастроентеролога з проблемою – у дитини абсолютно відсутній апетит. Навіть після фізичних навантажень. Маша нічого не хоче їсти, у неї немає відчуття голоду. Їсть лише улюблену їжу, наприклад, млинці. А примушувати дитину їсти не можна. Ми здали всі аналізи, в тому числі на 90 харчових алергенів. З’ясувалося, у доньки алергія на глютен, – розповідає Ксенія.

Після того жінка вивчила ледь не весь доступний матеріал на тему целіакії. Донечку відразу ж посадили на дієту. Але тут виникла інша проблема – чим годувати малу. Адже глютен, констатує Ксенія, містять більшість продуктів.

– Проблема полягає у тому, що продукти не маркують на вміст  глютену. На упаковках товарів має бути зображений закреслений колосок у кружечку. У Європі це звичайна практика, там є вибір продуктів без глютену. Знайти ж такий товар у наших супермаркетах – велика проблема. Позначки на продукції фактично ніхто не вказує, доводиться годинами вивчати в магазині склад того чи іншого продукту, щоб переконатися, що там немає глютену, – говорить Ксенія.

Каже, сьогодні не може купити дитині безглютеновий хліб. Лише у великих маркетах іноді пощастить знайти німецьке чи італійське печиво. Зізнається, зараз дитина дещо шокована зміною харчування, адже тепер більшість звичної для неї їжі під забороною.

– Сьогодні дитина їсть пшеничну, кукурудзяну, рисову, гречану каші. Намагається звикнути. Гірше ситуація з солодощами, оскільки фактично всі вони містять глютен. Купую Маші кукурудзяні палички, мармелад, який, на щастя, вдалося знайти без глютену. Є потреба в тому, щоб місцеві виробники робили маркування, а підприємці у магазинах облаштовували окремі полиці, на яких розміщена безглютенова продукція. Як, наприклад, для діабетиків. Безглютенову продукцію купували б не тільки хворі, – вважає жінка.

Аналогічне прохання і в кіровоградки Марини. У неї діагностували целіакію торік, після того, як відсвяткувала 40-річчя.

– У мене почалося безсон­ня, постійна втома, навіть тоді, коли весь день, наприклад, просто читаю книжку. Поступово втрачала вагу, схудла. Чоловік каже: піди у лікарню, здай про всяк випадок аналізи. Я вже почала хвилюватися, чи не онкологія у мене. Коли мені сказали, що хвора на целіакію, була шокована. Слово страшне, я його вперше чую, – згадує Марина.

Розповідає, лікар запевнив, що нічого страшного в цьому немає. Головне – правильне харчування. Але ж ця дієта, зізнається Марина, завдає чимало клопоту.

– Пощастило, що чоловік купує гречане борошно (а воно дуже дороге) і випікає хліб. Бо для мене дуже важко харчуватися без хліба. А так, в цілому, звичайно, складно звикнути до нового режиму – завжди їла, що хотіла, а тепер і те неможна, і те. Похід у супермаркет зараз займає купу часу. Доводиться­ будь-який товар вивчати на наявність глютену. Дуже прикро, що у нас виробники не ставлять позначки. Це так ускладнює життя, – говорить Марина.

Лікарі ж застерігають бути дуже пильними, адже навіть мінімальна доза глютену є згубною для хворих на целіакцію. Медики також нагадують: ця хвороба вміло ховається під маскою безлічі інших захворювань. Часто при целіакії люди погано переносять фізичні навантаження, мають безсоння, хронічну втому. Близько 60% хворих страждають на анемію через нестачу заліза в крові, яке не всмоктується в кишечнику через хронічне запалення. Також целіакія може бути причиною збою роботи жіночої репродуктивної системи. Знижений вміст кальцію в кістках – ще один симптом непереносимості глютену.

Лікарі наголошують, якщо вчасно не діагностувати целіакію і не дотримуватся безглютенової дієти, то захворювання може закінчитися летально. Відтак люди, які мають ті чи інші симптоми, обов’язково мають перевіритися.
e-max.it: your social media marketing partner