Батьки, чиї діти відвідують дошкільні групи дитячого садочку №37 «Ластівка» у Кіровограді, що розміщені у загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступенів №1 - дитячому юнацькому центрі «Перлинка», навіть не сподівалися, що нізвідки у них з’явиться тривога. А викликали її наміри нардепа Андрія Табалова добудувати на двоповерховому приміщенні навчального закладу… третій поверх! Мовляв, тут, начебто, не вистачає місця для дітей. Стривожені батьки звернулися до депутата міської ради, котрий опікується цим закладом, Олександра Шамардіна. Вони просять не допустити необдуманої надбудови. Люди бояться, що вона може призвести до небезпечних наслідків і для самої будівлі, і, найголовніше, для дітей, які тут перебувають.

Батьки говорять, що в приміщенні «Перлинки» уже 15 років поспіль навчаються учні початкових класів. Торік на їхнє прохання там відкрили три додаткові групи для дитячого садочку №37. Посприяв цьому саме Олександр Шамардін. Таким чином проблему із нестачею місць у дитячому садочку вдалося вирішити повністю.
- Несподіванкою для всіх стало повідомлення про ініціативу народного депутата Андрія Табалова добудувати третій поверх у навчальному закладі, - пишуть у зверненні батьки і пояснюють, що згадане приміщення побудоване на місці сміттєзвалища ще у 1978 році.
Через старість, там постійно йдуть тріщини по стиках плит і над вікнами, руйнуються входи до приміщень. Крім того, під вагою бетонних блоків віконні рами витискуються з отворів. Наприклад, на харчоблоці віконний блок вже тримають спеціальні підпори. Водночас деформується тверде покриття території, просідають пороги, утворюючи тріщини та пустоти. А це говорить про те, що грунт, на якому побудовано приміщення, - нестійкий.
- Проблеми є з двоповерховою будівлею, а що буде з триповерховою? – риторично запитують батьки і наголошують, що найголовніше - це безпечне перебування дітей у закладі.
- Ми категорично проти добудови. Виходить, посилаючи дітей сюди на навчання, ризикуватимемо їхнім здоров’ям та безпекою, - заявляють батьки.
Звернення до свого депутата підписало більше сотні жителів Катранівки. Очевидно, що всі вони знають про проблеми і умови, у яких навчаються їхні діти.
На запит батьків завідуюча ДНЗ №37 «Ластівка» Тетяна Волкожа повідомила, що станом на початок червня на черзі до цього садочка перебуває 28 дітей. Протягом трьох місяців їх влаштують до закладу, тож потреби у додаткових групах, а тим більше у надбудові приміщення, - немає.
Звісно, тривогу батьків можна зрозуміти. Очевидно, що за такого стану будівлі, жоден експерт не надасть дозволу на надбудову. Але знаючи про гостру необхідність закладу в ремонті, то може, краще зусилля і кошти спрямувати саме на це?

На сьогоднішній день у Кіровоградській області майже дві з половиною тисячі дітей проживають у так званих складних життєвих обставинах. Держава називає їх бездоглядними. З різних причин – чи то через батьківську байдужість, чи внаслідок інших факторів діти спочатку опиняються на вулиці, потім потрапляють до спецзакладаів. Та найбільш трагічне у цьому, що покинуті, замурзані, недоласкані вони продовжують любити тих, кому стали тягарем. Навіть, якщо в притулку їм жити куди краще, ніж у підвалі, чи будинку поряд з мамою-алкоголічкою або ж вітчимом-тираном.

У січні цього року у Кіровограді відкрився обласний центр соціальної реабілітації для дітей. Фактично ця установа - суттєво модернізований притулок для неповнолітніх. У неї більше функцій, там є психологічна й реабілітаційна служби.
- Діти, які зазнали насилля внаслідок тієї ж бездоглядності, діти, які мають суїцидальні нахили або потребують корекції поведінки, можуть бути влаштовані до реабілітаційної групи і перебувати в ній до 9 місяців, - розповідає начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Віра Сухопарова. - Коли дитина влаштовується в цей центр, фахівці прагнуть виявити причину – чому вона потрапила до нас, що саме відбувається з нею. Потім проводиться індивідуальна робота – і психолога, і соціального педагога, якщо необхідно – медика. Це, так би мовити, курс реабілітації. Далі головне завдання – повернути дитину в родину.
Директор згаданого центру Юрій Лисенко говорить, що деякі діти навмисне тікають з дому, аби потрапити до притулку. Нещодавно до центру направили хлопчика, який вже кілька разів залишав родину через те, що йому не приділяють достатньо уваги. Дитину виховує в основному батько, оскільки мама – інвалід. Хлопчик каже, що йому дуже подобається в центрі – тут на нього звертають увагу, спілкуються з ним, він грає з іншими дітьми... і до родини повертатися не хоче.
- Діти дуже люблять увагу. У нас, наприклад, коли відбувається щоденний медогляд, вихованці так і видивляються на собі якийсь прищик, крапочку, просять щось помазати, закапати, вони готові на все, аби тільки про них потурбувалися, - розповідає Юрій Лисенко і додає, що трапляється й таке, коли діти тікають з доволі благополучних родин – тоді спеціалісти працюють і з батьками. Останній випадок – робота з мамою, яка хоче забрати з центру свою 13-річну доньку. Та зазнала сексуального насилля від її співмешканця.
- Дівчинка тільки-но почала оживати після двомісячного курсу реабілітації у центрі, адже це дуже серйозна психологічна травма. Вітчим змушував дитину заробляти кошти сексуальними послугами. За дитиною фактично ніхто не наглядав – вона вже півроку не відвідувала школу. Матір перекладає всю відповідальність на бабусю дівчинки. Так вийшло, що дитині ніхто не допомагав, і закінчилося все дуже плачевно, - розповідає начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Віра Сухопарова. – Зараз мати категорично наполягає на тому, щоб дитина повернулася у сім’ю. Спеціалісти переконують її у помилковості такого рішення – дівчинці необхідно продовжити реабілітацію. Тим паче, у жінки є ще маленький син і вона знову чекає дитину...
Подібні історії, на превеликий жаль, трапляються часто. Спеціалісти говорять, що єдина можливість їх уникнути – це робота соціальних працівників у таких сім’ях. Але, як би держава не намагалася допомогти бездоглядним дітям і їхнім батькам, все ж очевидно, що без звичайної любові, тепла, обіймів найрідніших людей, навряд чи можна вирішити проблему.

Дочекалися. Так звану транспортну реформу, про яку в Кіровограді говорять вже більше року і на яку викинули чимало бюджетних коштів, з першого червня відчують на собі і ті, хто користується маршрутками, і ті, хто на них працює.

28 травня 2013 Детальніше >>

Минуло трохи більше року як у кіровоградському пологовому будинку імені Святої Анни відкрилося «вікно життя» - пункт, в який жінка може віддати новонародженого під опіку держави і залишитися непоміченою. За рік свого існування «вікно» прийняло лише одне немовля - новонароджених продовжують викидати на смітник.

24 травня 2013 Детальніше >>