1 лютого 1918 року розпочалась історія нашої газети. Тільки уявіть собі, скільки подій вона фіксувала у себе на сторінках і про скількох людей писала. А скільки працівників було в редакції за ці роки!

«Кіровоградська правда» – це найстаріша газета області. Ми не втомлюємось це повторювати і, якщо чесно, дуже цим пишаємось. Так, у неї були різні політичні історії і власники. Певний час газета була офіційним виданням більшовицької влади і займалась пропагандою. Втім увесь період свого існування газета домінувала в інформаційному просторі та була титулом журналістики Кіровоградщини.

Назву «Кіровоградська правда» газета почала носити з 20 січня 1939 року. До того виходила як «Бюллетень Елисаветградского военно-революционного комитета», «Известия», «Красный путь», «Червоний шлях», «Соціалістичний наступ», «Кіровська правда».

 

 

Сьогодні наша редакція часто чує питання про перейменування газети. Ми готові до перейменування. Але оскільки газета – обласна, ми маємо дочекатись перейменування Кіровоградської області, щоб розуміти, яку назву можемо взяти, якщо виходити з назви області. Також думаємо над тим, що друковані видання потрібно трансформувати в нові формати – і це не перехід у інтернет. Ми вже давно йдемо в ногу з часом і представлені у всіх соцмережах, маємо найбільший телеграм-канал серед ЗМІ Кіровоградщини. Під новим форматом мається на увазі повне переосмислення ролі друкованого видання і підбір такої подачі, яка спонукатиме жителів області більше читати газети. Бо ні для кого ж не секрет, що інтерес до друкованих видань гасне з кожним роком все більше і більше. Ми готові до такої тенденції, тому проводимо велику експериментальну роботу, щоб все таки довести, що друковані видання ще мають право на існування.

Ми відкрили «КАФЕ-РЕДАКЦІЯ», щоб наблизити своє видання до читачів, а читачів – до журналістів. Це відкритий простір колишнього пабу, куди можна прийти, випити кави, скуштувати десерти, поспілкуватись із працівниками редакції, попросити поради, дати свою інформацію до публікації, взяти свіжий примірник газети. Ми відкриті до нових знайомств і зміцненню старих зв’язків. Ми готові потужно працювати сьогодні, щоб газета існувала завтра і ще сотні років!

 

 

КАФЕ-РЕДАКЦІЯ: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 72

 

З повагою і любов’ю
колектив редакції «Кіровоградська правда»

Юлія Мороз – нині очільниця податкового відомства Кіровоградської області. А ще – адвокатка, кандидатка юридичних наук, авторка більше 20 наукових праць. Жінка, яка пройшла тернистий шлях до свого успіху. Зараз у її резюме – ще з десяток керівних посад у різних структурах. Втім тільки вона знає, якими зусиллями і ціною давалась кожна сходинка. Сьогодні Юлія руйнує стереотипи в комунікації і показує своїм прикладом, що посадовці можуть бути відкритими і говорити простими словами про складне.
У просторі «Кафе-редакція» Юлія Мороз поспілкувалась із молоддю за чашкою кави на тему податків, саморозвитку і особистої мотивації.

БІЗНЕС МОЖНА ЗАРЕЄСТРУВАТИ ЗА 5 ХВИЛИН!

Зараз електронні ресурси дозволяють дуже швидко зареєструвати ФОП, не виходячи з дому. Цей перший крок можна зробити в «Дії». Також це можна зробити в Центрі надання адміністративних послуг.

Якщо є питання у сфері податків, то податкова має електронні кабінети, власний сайт, сторінки в соцмережах, додаток «Моя податкова в телефоні». Це ті ресурси, де можна оперативно отримати відповідь.

– Початківцю, щоб стартувати і не розчаруватися, дуже важливо правильно проаналізувати нішу, в якій хочеться розвиватись. Моя улюблена фраза: «Не святі горшки ліплять». Тому, якщо ви, наприклад, хочете відкрити кав’ярню, то, як мінімум, для початку підіть в кав’ярню, яка вже відкрита, і поспілкуйтесь із власником. 90% бізнесменів відгукнуться і допоможуть. Слід враховувати і той момент, що коли ви вирішуєте надавати послугу чи продавати товари, це має бути якісно. Бо в інакшому випадку доведеться мати справу із Захистом прав споживачів. Бізнесмени – це люди, які не бояться ризикувати. Тому я ще радила би початківцям прокачувати свої психологічні якості, щоб ставати сильнішими і не боятися програти, – ділиться Юлія Мороз.

"Треба багато працювати. Не жаліти себе. Читати книжки. Краще це робити інтуїтивно: хочеться прочитати любовний роман – прочитайте, хочеться трилер – прочитайте. Треба спілкуватись із людьми, які вас надихають, розвивають і в яких можете перейняти досвід. Обмежувати токсичні зв’язки. Мати звички – це про режим і дисципліну. Наприклад, я на любительському рівні займаюсь велоспортом вже багато років. А ще потрібно не боятися мріяти, навіть якщо це дуже глобальні мрії. І наостанок запам’ятайте – ніхто, крім вас, не зацікавлений у вашому розвитку!

ЯКУ ПОЧИТАТИ КНИГУ?

Робін Шарма «Клуб п’ятої ранку» – це практичні поради для тих, хто вирішив вставати о 5 ранку і використовувати свій день по максимуму!

Експерт із досягнення лідерства та високої продуктивності Робін Шарма представив ідею «Клубу п’ятої ранку» понад двадцять років тому, заснувавши її на революційному ранковому режимі. За цей час зазначений режим дав змогу численним клієнтам автора максимально збільшити ефективність своєї роботи, легко протистояти грандіозним викликам, зміцнити здоров’я та забезпечити душевний спокій.

---

БІОГРАФІЯ

Мороз Юлія Анатоліївна

В.о. начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області
6 ранг державного службовця

Освіта: вища юридична;
Науковий ступінь, вчене звання: кандидат юридичних наук. Дисертація на тему: «Правове регулювання відшкодування податку на додану вартість в Україні» за спеціальністю 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
08.2006 – 01.2010 – податковий інспектор, начальник відділу, заступник начальника юридичного управління Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва;
01.2010 – 06.2010 – помічник судді Окружного адміністративного суду м. Києва;
06.2010 – 10.2013 – помічник голови Київського апеляційного адміністративного суду;
10.2013 – 05.2014 – начальник Управління комунікації та забезпечення діяльності Голови Державного агентства земельних ресурсів України;
05.2014 – 03.2015 – начальник юридичного відділу Національного університету державної податкової служби України;
07.2015 – 03.2020 – директор ТОВ, фізична особа-підприємець;
04.2020 – 01.2021 – перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; в.о. Голови; Державний службовець категорії «А» за штатом;
05.2021 – 05.2022 – помічник Ректора Державного податкового університету;
09.2022 – 07.2023 – керуюча адвокатським бюро «Адвокатське бюро Юлії Мороз»;
09.2022 – 01.2023 – головний науковий консультант відділу національної безпеки та правопорядку Дослідницької служби ВРУ (за сумісництвом);
08.2023 – т.ч.в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області

текст: Олена Сідорова

Перший в Кіровоградській області ресторан швидкого харчування МакДональдз відкрили в Олександрії 13 листопада. Першими відвідувачами о 9 ранку стали 26 вихованців Центру соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя» – це діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки. Їх гостинно зустріли біля закладу, провели до зали і безкоштовно пригостили гамбургерами, картоплею фрі, напоями, а найменші дітки отримали ще й іграшки.

– Це перший МакДональдз у Кіровоградській області і 96-й – в Україні. Унікальність закладу в тому, що він знаходиться в центрі України на трасі міжнародного значення М-30, що об’єднує схід і захід, – розповів директор закладу Антон Дементьєв.

Офіс Президента назвав цю трасу Дорогою Єдності.

Площа – близько 470 квадратних метрів. Посадкових місць у залі – 123. На терасі – 122 місця для відвідувачів. Для дітей є дитячий майданчик. Усередині працюють 10 цифрових терміналів самообслуговування. МакДрайв має дві лінії.

– Ми турбуємось про безпеку і під час повітряної тривоги проводиться евакуація всіх співробітників і відвідувачів. Після відбою приблизно через годину відновлюється робота закладу, – наголосив Антон Дементьєв.

 

ПОЧАТОК ІСТОРІЇ

Вперше публічно про плани збудувати МакДональдз в Олександрії стало відомо у січні 2022 року.

Тоді міський голова Сергій Кузьменко зазначив, що перемовини з представниками ресторану тривали майже рік.

«Я радію, бо МакДональдз – це не тільки бургери і картопля фрі, це великий іноземний інвестор і 100 робочих місць», – казав тоді Сергій Кузьменко і додав, що у 2021 році Олександрія увійшла в топ-10 українських міст із найбільш сприятливим бізнес-кліматом та ефективним економічним урядуванням.

 

ДОВІДКОВО:

Компанія МакДональдз є світовим лідером у галузі швидкого обслуговування й налічує понад 40 000 закладів у більш ніж 120 країнах світу, які щодня обслуговують близько 70 мільйонів відвідувачів.

Україна стала 102-ю країною, де почала розвиватися мережа МакДональдз. 24 травня 1997 року поруч зі станцією метро «Лук’янівська» в Києві відкрився перший заклад МакДональдз у країні.

Компанія «МакДональдз Юкрейн Лтд» є одним із найбільших іноземних інвесторів в Україні: у розвиток мережі МакДональдз та інфраструктури нашої держави компанія вже вклала близько 225 мільйонів доларів.

МІСІЯ МАКДОНАЛЬДЗ

Наша місія: створювати приємні моменти задоволення смаком – легко для кожного.

Саме так ми живимо і плекаємо громади. Ми подаємо смачні страви, з якими люди почуваються добре, в зручних місцях, у зручний час та за доступними цінами. Ми наполегливо працюємо, щоб забезпечити швидкість, асортимент та індивідуальний підхід, яких очікують наші клієнти. Ми не просто обслуговуємо клієнтів – ми створюємо приємні моменти з усією легкістю, гостинністю та надійністю, за які нас знають та люблять.

ЦІННОСТІ МАКДОНАЛЬДЗ

Основою бренду є і завжди було слідування основним цінностям, які визначають, хто ми є і як ми керуємо нашим бізнесом і закладами.

Ми щодня живемо нашими цінностями та використовуємо їх для прийняття рішень – великих і малих. Так ми створюємо той МакДональдз, якому можуть довіряти наші люди та клієнти.

Від початку повномасштабного вторгнення компанія МакДональдз надає допомогу жителям України, які постраждали від війни. У її рамках роздали більше 235 тисяч продуктових наборів. Ця програма працює і сьогодні. Також діє волонтерська програма і компанія разом із «Фундацією Дім Рональда МакДональда» надає медичне обладнання, завдяки якому лікують важкі поранення.

 

 

---

 

Ця історія розпочалась ще до війни. Олександрія на карті МакДональдза в світі – це показник того, що місто розвивається і стає видимим для компаній зі світовим ім’ям. Дякую МакДональдзу за таку інвестицію, за майже 100 робочих місць! Дякую за знак якості для нашого міста! Дякую всім, хто вірить в Олександрію!

⊲ Сергій Кузьменко, Олександрійський міський голова

 

 

 

 

---

текст: Ірина Іванова
фото: Олександрійська міська рада

До максимального терміну кримінального покарання – довічного позбавлення волі з конфіскацією майна засудили 22-річну Ангеліну з Кіровоградщини. Це перший такий вирок, проголошений в області за злочин проти основ національної безпеки.

Засуджена – родом із Павлиша Олександрійського району. У поле зору правоохоронців вона потрапила після повернення на рідну Кіровоградщину з окупованого Маріуполя, де вона тимчасово знаходи­лася під час повномасштабної війни, повідомляють в обласній прокуратурі.

У судовому засіданні дів­чина розповіла, що у січні-лютому 2022 року вона була в Криму. Після початку пов­номасштабної війни у березні минулого року виїхала з Криму у Маріуполь. Коли зайшли російські солдати, то її, як і інших, змушували працювати. Для того, щоб повернутися додому, на вимогу російських військових вона підписала згоду на конфіденційну роботу, яка була пропуском на автобус, після чого її відпустили. Про це йдеться у матеріалах рішення Світловодського міськ­районного суду.

У лютому цього року, коли вона була вдома, на її телефон з українського номеру зателефонував незнайомець, нагадав про зобов’язання, підписане у Маріуполі, за яке її відпустили, та сказав, що, оскільки вона колаборант, то повинна працювати на РФ. Чоловік узяв у неї її нікнейм у телеграмі та сказав, що напише згодом.

Також у матеріалах суду вказують, що для співпраці в Ангеліни були корисливі мотиви – отримувати кошти. Вона хотіла та могла виїхати сама в РФ, проте залишилася, оскільки бажала заробити грошей у російського військового.

Уже 13 лютого дівчина отримала повідомлення з пропозицією за винагороду співпрацювати з представниками РФ.

Далі, починаючи з 16 лютого, надсилала дані та координати об’єктів критичної інфраструктури, місця розташування важливих об’єктів, підрозділів ЗСУ та блокпостів. Для збору інформації дівчина їздила Кіровоградською та Полтавською областями і приховано фотографувала необхідні об’єкти з прив’язкою до місцевості.

Інформацію пересилала своєму «зв’язковому». Ним виявився її знайомий – бойовик окупаційних угруповань РФ, який воює на сході. Далі він звітував своєму російському куратору з ФСБ. За її координатами російські окупанти завдавали неодноразові ракетні удари по Кіровоградщині. Серед основних цілей були підприємства Укроборонпрому та нафтопереробної галузі, кажуть у СБУ.

В обласній прокуратурі уточнюють, за виконання простих доручень російські куратори платили дівчині від 2 до 4 тисяч гривень. Згодом, за виконання складніших завдань, зокрема фото та відеофіксацію місць дислокації наших військових, їхніх частин та техніки, оборонних підприємств, а також об’єктів критичної інфраструктури двох областей – до 25-35 тисяч гривень за один об’єкт.

За словами дівчини, загалом за виконану роботу від росіян вона отримала близько 150 000 гривень.

Ангеліну затримали 15 березня цього року «на гарячому» під час фотографування одного з місцевих заводів.

У матеріалах суду зазначається, що тоді у неї, зокрема, вилучили телефон. У ньому виявили листування з громадянином РФ та файли, які вона відзняла для ворогів. Також переглянули її профіль у ТікТоці. Там вона підписалася, як «@russianlady5» (рашин леді – російська леді). У соцмережі вона поширювала та зберігала проросійський контент, заклики для підтримки рішень та дій держави-агресорки, виправдовування, визнання правомірною окупацію частини території України, заперечення збройної агресії РФ проти України тощо.

Також під час обшуку за місцем проживання правоохоронці, зокрема, вилучили блокнот і зошит із написом «Дневник». У ньому дівчина писала, що виконувала завдання «Игоря», декілька разів отримувала оплату від руського солдата, бажала і розраховувала отримувати гроші у більшому розмірі, також записала, що їй потрібні тільки гроші та ПМЖ у РФ.

 

Допитані у суді свідки також зазначали, що дівчина мала проросійські погляди.

Один із них охарактеризував її, як «забавну та глупу дів­чину». Зазначив, що у лютому цього року Ангеліна декілька разів ночувала з ним у нього вдома. Під час розмов дізнався, що вона відвідувала РФ, має там знайомих та налаштована проросійськи.

Ще одна дівчина, яка свідчила, розповіла, що вони колишні однокласниці та подруги – дружили три роки до початку війни. Після її початку вона дізналася від Ангеліни, що та підтримує проросійські настрої, тому перестала з нею дружити. Вона бачила в соцмережах, що дівчина фотографується на фоні російських прапорів, російських військових, називала себе «рашин леді».

У матеріалах суду також зазначено, що, згідно з результатами судово-психіатричної експертизи, які містяться у висновку судово-психіатричного експерта від 23 травня цього року, у момент скоєння правопорушення дівчина не страждала і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходилася в тимчасовому хворобливому стані. Могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Під час обшуку дівчини, коли вона перебувала у слідчому ізоляторі, у неї вилучили два чорнових записники. Там вона писала тексти на підтримку військової агресії РФ проти України. Бажала, щоб у СІЗО та по місту прилетіли ракети. Висловлювала задоволення ракетними обстрілами РФ по містам України, внаслідок яких були загиблі.

Сама Ангеліна у суді свою причетність до правопорушень та вину у держзраді визнала.

«В принципе, людей мне жалко, а вот предприятия и те объекты, на которые я наводила, – нет!», – сказала вона на суді, передає обласна прокуратура.

Напередодні проголошення вироку засуджена заявила клопотання перед судом щодо проведення стосовно неї процедури обміну. При цьому на уточнювальне питання прокурора про суть заявленого повідомила, що після обміну, у разі необхідності, візьме зброю і воюватиме проти України на стороні РФ. Про це вона також писала і в чорнових записах, які у неї вилучили у слідчому ізоляторі.

текст: Наталка Маринець
фото: СБУ, Кіровоградська обласна прокуратура

Минулу неділю редакція провела у гостях у добрих друзів – 81-річного Івана Остаповича Мельника із села Міжколодяжне, що у Піщанобрідській громаді, та його родини.

Дружба редакції «Кіровоградська правда» з Іваном Остаповичем розпочалася кілька років тому. Він – постійний читач нашої газети. Якось зателефонував у редакцію і запросив нас до себе, щоб розповісти про своє село, яке, на жаль, на межі зникнення. Про Івана Мельника та село, в якому він живе, ми писали у 2021 році. І з того часу намагаємося тримати зв’язок, попри чималу відстань. А Іван Остапович і досі переживає, аби його малу Батьківщину – село Перепилицю – не забували.


ЗУСТРІЧАЄ «ПРЕЗИДЕНТ»

Іван Остапович час від часу дзвонить нам – розповісти про себе, дізнатися, як справи у редакції, привітати зі святами...

Ще за теплих днів літа він подзвонив і запрошував у гості.

– У сусідньому селі церкву ПЦУ відкрили. Дерев довкола посадили, так аж ошатно. А ще ставок розчистили, облаштували довкола усе – пляж, лежаки. Можна на катамаранах покататися, покупатися. Усе дуже гарно й охайно. Та, що я вам розповідаю, це треба бачити, тож приїжджайте, – говорив нам під час телефонної розмови.

Ми вирішили твердо, що обов’язково поїдемо в гості до друзів. На жаль, то справ багато, то негода трохи була. І поїздка все відкладалася. Але у суботу, порадившись між собою, ми вирішили, що коли, як не тепер кращий час їхати. Подзвонили, попередили, що хочемо приїхати. Нам не відмовили.

Уже наступного ранку ми їхали бетонкою у Міжколодяжне Піщанобрідської громади (колишній Добровеличківський район). Село знаходиться на межі Кіровоградської та Миколаївської областей. А саме Міжколодяжне, як ми писали раніше, утворилося із трьох сіл – Межо­ве, Колодяжне і Перепилиця. Саме на території колишньої Перепилиці живе Іван Остапович. Загалом у Міжколодяжному лишилося кілька осель. Тому наш друг жартома називає себе «президентом» краю.

Як і минулий раз, зупиняємося у магазині в Перчуновому і купуємо гостинчика – пряники й трохи інших солодощів.

(Минулого разу купували гречку, варену ковбасу, кільку в томаті, бублики з маком… Адже думали, що дідусю, який живе у вимираючому селі, – це те, що треба. Бо ж магазину у селі немає, а сам він, як ми думали, навряд часто виїжджає за покупками. Але нагадаємо, що Іван Остапович ще і сам за кермо сідає, і родина – діти та онуки турбуються про нього і стараються, щоб батько і дідусь мав усе необхідне).

Заїжджаємо у Піщанобрідську громаду і з асфальту з’їжджаємо на ґрунтову дорогу, якою добираємося до вулиці, на якій лише кілька будинків. Здалеку на узбіччі бачимо чоловіка – Іван Остапович вже зустрічає нашу машину біля свого будинку.

ЄДНАННЯ ЗАРАДИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

Минулого разу він провів екскурсію рідними стежками колишньої Перепилиці, яка нині – частина Міжколодяжного. З останнього нашого візиту мало що змінилося. І, насправді, це дає тиху надію. Міжколодяжне – ще живе, тримається і, можливо, чекає на нових жителів. Чекає свою весну, щоб відродитися і розквітнути.

Дорогою до сусіднього села Новоглиняне говоримо про все-все. Обговорюємо матеріали, які писали в газеті. Говоримо про місця, в яких народилися і виросли, про родину. Іван Остапович дуже пишається своїми рідними – дітьми, онуками та правнуками.

– Діти в мене порядні, виховані, роботи не цураються. Онук ось фермерством займається, одна з онучок вірші пише, інша працює адміністраторкою у салоні краси у Кропивницькому… Ой, та всі молодці. І діти, й онуки. А ще ж я і прадід, – посміхається Іван Остапович.

Так у розмові приїхали до нашої першої зупинки – церкви.

Миколаївський храм. Колись на його місці був склад, але від нього лише частково лишився фундамент. Церкву будували майже з нуля, роботи тривали три роки. Відкрили її на літнього Миколая Чудотворця.

– Людей 20-30 на служби ходять стабільно. Храм ще будуть доробляти, зокрема, розписувати всередині. Також дзвіницю хочуть зробити. Але для проведення служби вже є все необхідне, – розповідає «КП» отець Степан.

На ранкову недільну службу ми не встигли, але священнослужитель спеціально для нас провів службу за здоров’я та окропив нас свяченою водою. Думав, що ми приїхали в село до родичів.

Поруч із храмом – спортзал і стадіон. Кілька тре­нажерів, викошений газон. Є лавочки для вболівальників.

Трохи далі – новий дитячий майданчик із різними гойдалками, пісочницями, каруселлю. Є лавочки та урни для сміття.

 

Біля кожного з цих об’єктів – ліхтарі із сонячними панелями. Довкола – викошена трава та на­садже­ні дерева і кущі.

– Дивіться, як все культурно: квіточки, дерева…Чистота і порядок. І з діточками можна приходити, і дорослим посидіти відпочити, – пиша­ється таким сусідством Іван Мельник. – А це ж кожен так може зробити – хтось яблуньку, хтось черешеньку посадить. Але ж треба і дивитися за цим усим.

 

Потім ми поїхали до ставка. Він уже знахо­диться у селі Глиняне, яке зовсім поруч із Новоглиняним. Не купалися, бо вже не сезон. Але взяли це місце на замітку – з одного боку є пісок і навіс для затінку, катамаран, з іншого – штучний газон, ятки. Також зроблене окреме місце для пірнання.

Усі ці локації створити або покращити вдалося завдяки єднанню місцевих фермерів у співпраці із сільською радою. Разом вони докладають сил і ресурсів, щоб їхній рідний куточок був комфортним та затишним для жителів.

ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ

Після екскурсій сусідніми селами ми повернулись до Міжколодяжного. Вдома у Івана Остаповича на нас вже чекала його донька Валентина. Для нас вона приготувала смачний обід.

За столом не припинялися розмови, Іван Остапович показував книжки, читав напам’ять вірші, а один – Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти людина?» ми проговорили разом в один голос, пані Валентина показувала на телефоні сімейні фотографії… За такими душевними розмовами час сплив непомітно.

На згадку ми зробили спільне фото. І запросили Івана Остаповича та його родину вже до нас у гості – у наше кафе-редакцію.


текст: Наталка Маринець
фото: Василь Голованов, Наталка Маринець, Олена Сідорова

---

У кожного є своя найдорожча людина, для нас – це наш тато. Він найкращий. За всі роки нашого життя ми ніколи не ні чули поганого слова, ні крику, ніколи в житті тато не підняв руки на нас за якийсь вчинок, тільки гладив по голівці і говорив, що так потрібно робити. Навчав нас, своїх дітей, жити по правді, любити і поважати людей, шанувати старших. Завжди вчив любити свій рідний край. Завжди, коли тато телефонує, після розмови дякує за турботу і підтримку.
Ми гордимось своїм татом, шануємо і поважаємо, вклоняємось низько за наше виховання.
Також щиро дякуємо журналістам «Кіровоградської правди» за увагу до нашого тата!

З повагою діти

---

«Цієї ночі (6 червня – «КП») о 2:50 російські терористи здійснили внутрішній підрив конструкцій Каховської ГЕС. У зоні підтоплення близько 80 населених пунктів. Доручено провести евакуацію з районів ризику та забезпечити питною водою всі міста й села, які забезпечувалися водою з Каховського водосховища», – зазначив Президент України Володимир Зеленський.

Площа водосховища – 2155 км², воно вміщає об’єм води 18,2 км². Директор інституту водних проб­лем і меліорації НААН Михайло Яцюк зазначив, що наслідки з підтоплення і затоплення триватимуть тижнями, тому що вода не так швидко зійде. ДСНС України застерігало, що у підтоп­лених районах спостерігається переміщення боєприпасів. В Укргідроенерго зазначили, що ГЕС зруйновано повністю і відновленню станція не підлягає.

НАСЛІДКИ ДЛЯ КІРОВОГРАДЩИНИ

Підрив Каховської ГЕС та, як наслідок, затоплення південної частини України, не становить небезпеку для Кіровоградщини, зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Кіpовогpадської ОВА В’ячеслав Дубровський.

– Проблем з водопостачанням для жителів Кіровоградщини наразі немає. Небезпека підтоплення також відсутня – потік води до водосховищ області регулюється Кременчуцькою та Дніпровською ГЕС, – уточнив В’ячеслав Дубровський.

 

ДОПОМОГА ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович повідомив, що у разі потреби область готова приймати жителів підтоп­лених населених пунктів.

– Я дав команду нашому штабу по ВПО негайно розконсервувати усі підготовлені заздалегідь об’єкти, а це понад 5400 місць. Переважно у громадах Голованівського району. Ми вже маємо інформацію від низки міжнародних благодійних фондів і організацій відносно готовності допомогти як матеріально – набори засобів гігієни, медицини, так і фінансово. Служби ДСНС, поліція, райдерж­адміністрації, голови громад готові приймати і розміщувати жителів Херсонщини, – сказав Райкович.

За його словами, першу хвилю, ймовірно, прийме Заваллівська громада.

Водночас вже облаштовує місця для прийому евакуйованих жителів затоплених територій Херсонщини й Олександрія.

– Місто готове допомагати пос­траждалим внаслідок підриву Каховської ГЕС. Зараз ми маємо підтримувати один одного і бути об’єднаними у боротьбі з наслідками ворожої агресії. Вив­чаємо потреби мешканців населених пунктів, які постраждали, і готові попрацювати над наданням гуманітарної допомоги. Телефони для поселення у місця компактного прожи­вання: (093) 267-79-94 або (096) 293-54-22, – повідомив Олександрійський міський голова Сергій Кузьменко.

Також він зазначив, що нині олександрійська громадська організація «Зоодопомога» готується приймати тварин, яких вдалося врятувати. Волонтерам потрібна фізична допомога в облаштуванні вольєрів. Бажаючих чекають щодня після 14:00. Інші деталі – за телефонами: (050) 540-44-27 або (095) 843-24-76. Також допомогти можна, перерахувавши кошти на карту Монобанку: 5375 4115 0650 0326 (Олена Котова).

Ліквідовувати наслідки затоплення на Херсонщині після підриву ГЕС допомагають бійці ДСНС із Кіровоградщини. У підтоплених районах працюють рятувальні машини, електростанції, болотохід, надувні човни, мотопомпи, повідомив начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович.

– Зведений загін рятувальників ДСНС Кіровоградщини вирушив на допомогу 6 червня, – уточнила «КП» речниця регіональної Служби порятунку Оксана Мачак.

Очільник ДСНС України Сергій Крук зазначив, що загалом станом на 7 червня залучено майже 800 осіб та понад 170 одиниць техніки. Ліквідація наслідків та евакуація людей триває.

 

Текст: Наталка Маринець
Фото: nелеграм-канал Володимира Зеленського, Костянтин і Влада Ліберови, Євгеній Малолєтка

Менше двох тижнів лишається до святкування Нового року, а в магазинах і на ринках все більше спостерігається ажіотаж. Люди купують подарунки, продукти, аби свято зустріти за українською традицією – за щедрим столом і з гарним настроєм. «КП» вийшла в люди і дослідила, скільки доведеться викласти з гаманців, аби на столах були традиційні «шуба» і «олів’є», а рідні отримали подарунки.

Новорічний стіл є однією з головних складових святкування Нового року. Фахівці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» підрахували, в середньому вартість новорічного столу у 2020 році для української сім’ї з чотирьох осіб здорожчає на 5,6% і складе понад 1620 гривень.

Для складання кошторису взяли новорічне меню зі страв, які є традиційними для української сім’ї: салати, м’ясні і рибні страви, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої. Наприклад, салат «Олів’є» обійдеться в 140 гривень. Це на 7,9% більше, ніж при святкуванні Нового 2019 року. Найдорожчим інгредієнтом цього салату, як завжди, буде ковбаса, яка вартуватиме в середньому майже
60 гривень за пів кіло.

Варто згадати і про «Оселедець під шубою». Він трохи дешевший – 120,22 гривні. Це всього на 1,6% дорожче у порівнянні з минулим роком. Тільки філе оселедця потягне на пів сотні.

Деякі овочі у цьому році побили цінові рекорди, порівняно з минулим. Картопля нині коштує 13-18 гривень за кілограм, буряк, цибуля – 8 гривень, морква – 12, капуста – 7 гривень. Звісно ж, який Новий рік без мандаринів. Ці соковиті фрукти нині коштують 26-30 гривень за кіло, приблизно стільки ж просять і за банани. На новорічному столі обов’язково має стояти шампанське, пляшка якого в середньому обійдеться в 100 гривень.

Про подарунки для дітей і дорослих можна говорити багато, бо тут пропозицій – на будь-яку кишеню. Можна обійтися сувенірами за пів сотні гривень, а можна викласти й кілька тисяч, залежно від того, скільки не шкода для коханих і дорогих людей.

Ялинка – це те, без чого неможливо уявити новорічні свята, особливо, коли в родині є малі діти. Адже саме під нею здійснюються мрії мільйонів малюків. Прикрашання ялинки усією родиною є традицією в багатьох українських сім’ях.

За даними обласного управління лісового та мисливського господарства, ялинкові ярмарки стартували з 19 грудня. Ціна головного дерева цієї зими майже не змінилася порівняно з минулим роком. Ялина звичайна висотою 1-1,5 метра коштуватиме 120 гривень, а якщо закортить деревце вище, доведеться заплатити на 30 гривень дорожче. Ціна на штучну ялинку коливається від сотні до 600 гривень залежно від розміру.

Не менше, ніж святкові наїдки, хвилює українців і погода. Чи порадує вона морозцем і снігом, чи доведеться місити багнюку на свята? За прогнозом народного синоптика Леоніда Горбаня, очікуємо два періоди сильних снігопадів: з 22 по 24 та з 27 по 29 грудня. Сніг лежатиме до Нового року, стовпчики термометрів вночі показуватимуть не більше 4-6 градусів морозу. Чи справдиться цей прогноз, побачимо вже незабаром.

– Для нашої родини Новий рік – свято важливе, бо маємо двох дітей-підлітків. Тому треба, щоб і на столі було смачно, і подарунки під ялинку покласти. До свята готуюся заздалегідь, тож деякі подарунки вже купила, на кожен витратила приблизно по 500 гривень. З продуктів поки купила тільки банку червоної ікри, а решту купуватиму перед святом. Передбачаю, що святковий стіл обійдеться не менше, як у три тисячі гривень. Грошей не шкодую, з чоловіком обоє заробляємо, а хочеться, щоб дітям було справжнє свято, – каже кропивничанка Валентина.

Не розкошує на святковий стіл пенсіонерка Раїса Василівна. Каже, головною стравою на столі буде холодець.

– Дозволила собі купити тільки курку і свинячу ратичку. Витратила на це більше двохсот гривень. Зварю холодець хоч раз на рік і це буде мені святкова страва. Більше на свою пенсію не можу дозволити, – ділиться літня жінка.

– Ми не обмежуємо витрати на Новий рік. Дітям купуємо все, що вони хочуть, подарунки, солодощі, фрукти. Можемо собі дозволити, – хвалиться підприємець із Кропивницького Дмитро.

В ході дослідження «КП» прийшла до висновку, скільки б не витратили ви на святковий стіл – чи кілька сотень, чи кілька тисяч, хай він принесе радість усім, а Новий рік – миру і достатку!

 

текст: Дмитро Андрієнко

фото: ілюстрація

У восьми лісгоспах та у парку «Веселі Боковеньки» на Кіровоградщині розпочали оптову торгівлю новорічними ялинками. Які дерева користуються попитом та коли почнуться новорічні ярмарки, «КП» розповіла начальниця обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко.

Лісівники вже продали 17 тисяч 500 дерев. Зараз їх купують оптові споживачі. Загалом цього року планують продати близько 32 тисяч ялинок і сосен.

– Заготівлю проводимо виключно під наявного споживача. Ціни залежать від розміру. Найбільше попитом користуються метрові дерева і до двох метрів. Частіше за все купують сосну кримську, вона довше стоїть у теплі, у неї голка більш довша і зелена. До метра сосна кримська коштуватиме в середньому 85 гривень, від метра до півтора – 95 і так далі, – каже Наталія Ревенко.

У роздріб ялинки й сосни продаватимуть на ярмарках обласного й районних центрів із 19 грудня. Дерева маркуватимуть спеціальними етикетками. На лісових ярмарках новорічні дерева коштуватимуть трохи дорожче, ніж у лісгоспах.

– Ми щорічно проводимо біля приміщення нашого обласного управління передноворічні лісові ярмарки, цей рік не вийняток. Із 19 до 29 грудня включно кожного дня торгуватимуть. Ціна буде трохи вища, враховуючи витрати на доставку. Але це буде в межах 10-15 гривень, – коментує начальниця лісового господарства.

Лісівники нагадують, за незаконну вирубку дерев передбачена відповідальність. Розмір штрафу залежить від місця скоєння незаконної вирубки та діаметра дерева, яке знищили. Накладають штраф від 246 гривень і вище. Повторне знищення дерев карається обмеженням або позбавленням волі.

– Краще прийти на новорічні ярмарки і придбати ялинку від виробника або звернутися безпосередньо в наші структурні підрозділи, – додає Наталія Ревенко.

 

 

Художниця з Олександрії Лілія Коляденко вже більше тридцяти років в інвалідному візку. Нещодавно її обікрали, злочинці забрали ноутбук. Тепер жінка розпродує свої картини, аби зібрати кошти на новий комп’ютер.

Лілія попросила виставити свої картини в олександрійській галереї «VashArt». На продаж вона дала десять робіт.

«Для людини в інвалідному візку ноутбук це цілий всесвіт! Це зв’язок зі світом, це інформація, спілкування. (…)Я захоплююся нею! Вона в інвалідному візку з 1986 року, але не озлобилася на світ, не опустила руки, а навчилася виживати. І при цьому ще й дарує світло в своїх картинах іншим людям. Роботи дуже ніжні, гарні, часом трохи сумні, але в спокійних тонах і сповнені любові (…)Якщо їх продати за тими цінами, що вона написала, грошей не вистачить на ноутбук, щоб більш-менш працював швидко», – пише на своїй сторінці у Facebook засновниця галереї «VashArt» Ірина Кваша.

Людей закликають купувати картини з націнкою або подарувати ноутбук, у кого є змога.

Деталі за телефоном: (093) 376-35-06 (viber, wats app).

 

Кабмін погодив кандидатуру 36-річного Андрія Балоня на посаду голови Кіровоградської облдержадміністрації. Про це повідомляє Урядовий портал сьогодні, 20…

20 жовтня 2019 Детальніше >>

В обласному центрі проведуть громадські слухання щодо підвищення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, яке здійснює обласне комунальне підприємство «Дніпро-Кіровоград» завтра, 29 серпня, повідомляють у підприємстві.

Зокрема, тариф на централізоване водопостачання планують підвищити на 6,8%, на водовідведення – на 10,2%.

Загалом тариф на воду може зрости до 31,07 гривні за метр кубічний.

У підприємстві кажуть, перегляд тарифів на послуги зумовлений зростанням вартості електроенергії та необхідністю погашення частини кредиту Світового банку та відсотків за його користування.

Обговорення відбудеться у 426 кімнаті міської ради Кропивницького за адресою: вулиця Велика Перспективна 41, Кропивницький.

Початок о 10:00 годині.

Нагадаємо, нині чинний тариф – 28,68 гривні за метр кубічний.

З моменту затримання підозрюваного у вбивстві школярки з Суботців Знамʼянського району Діани Хріненко «КП» звʼязувалася з багатьма людьми, які могли знати 28-річного Миколу. Знайомі про нього розповідали різне – здебільшого звертали увагу на те, що чоловік доволі замкнутий. Утім вчора ввечері газеті вдалося поспілкуватися з цивільною дружиною підозрюваного. Насамперед «КП» хотіла зрозуміти, якою людиною є Микола.

Юлії Черпак – 25. Познайомилася з Миколою шість років тому. Разом їхали в автобусі.

– У нас співпали квитки – сиділи поряд. Їхали до мого села ( у Новотрепівку – «КП»). Потім списалися в соцмережі. Далі знайомство переросло у стосунки – почали зустрічатися, – розповідає цивільна дружина підозрюваного у вбивстві Діани Хріненко.

Чотири роки тому у пари народилася донька. Ім’я дитині обрав батько. Юлія каже, Микола назвав на честь рідної бабусі – Раїса.

– Народженню доньки дуже раділи. Коля сказав, що хоче, аби у нас була доня така ж курносенька, як я, – продовжує співрозмовниця «КП». – А доця – копія тата: висока буде і товариська.

Про Миколу каже, що він – люблячий чоловік і батько. Не курить. Сам сирота. Рідна мама покинула Миколу, коли йому було чотири місяці, а за якийсь час помер тато. Спочатку дитину виховувала бабуся, а як її не стало – родина троюрідного брата батька.

Разом із Юлею Микола мріяв придбати будинок у Трепівці поряд із лікарнею і дитсадком. Усе заради доньки.

– Ми живемо небагато, то вирішили потерпіти, щоб у доні було все, а головне затишний і теплий будинок, – говорить Юля. – А потім ще й для її братика...

Одружуватися пара не поспішає. Юля певна, свідоцтво про шлюб – то лише папір.

– Якщо є кохання, довіра і дитина – більше для щастя нічого не треба, – каже вона.

Микола балував своїх дівчат, як міг.

– Я не вибаглива. Люблю шоколад молочний і польові квіти. Він любить морозиво, – ділиться жінка. – Боже, коли цей страшний сон закінчиться? Я жити без нього (Миколи – «КП») не можу! Я не їм, майже не сплю. У мене сили закінчуються оцей жах читати про мого коханого...

Юля розповідає, у винуватість Миколи не вірить. Не вірять і її батьки.

– Вони мене підтримують, як тільки можуть. У нашому селі всі підтримують і кажуть: «Будь сильна, все налагодиться», – ділиться співрозмовниця.

За її словами, Микола не знав Діану.

– Він ту дівчинку в очі ні разу не бачив, її сім’ю не знав, – переконує цивільна дружина підозрюваного. – У той день був у Новотрепівці. Потім за братом поїхав у Байраки, відзвіз його у Трепівку, далі повернувся додому. А через деякий час забрав брата із Трепівки, відвіз у Байраки, а звідти знову повернувся у Новотрепівку.

Юля каже, сім місяців він був удома і поліція жодного разу не допитувала Миколу.

– У Польщу він їздив торік 30 серпня. Побув там два місяці і повернувся. Не витривав без родини. Потім поїхав знову. А 3 липня цього року до нас приїхали з обшуком на будинок і на машину. У мне був шок. Вранці я розбудила Раю і відвела до батьків. Тоді забрали чехли з сидінь. Що вони (слідчі – «КП») з ними далі робили – не знаю. Перший обшук тривав півдня. Особливо ніхто нічого не пояснював і не записував. Другий обшук відбувся 16 серпня. Уже з адвокатом. Він тривав цілий день, усе детально обшукували і записували, – пригадує жінка.

Коли «КП» поцікавилася, чи довелося відкладені на будинок гроші витрачати на адвоката, Юля відповіла, що так. Захисника найняли у липні – після першого обшуку.

– Я тоді дуже злякалася за чоловіка. Тому й вирішила винайняти адвоката, – пояснює вона.

Жінка пригадує, уперше поліція прийшла, коли активно шукали Діану – тоді, правоохоронці дійсно відпрацьовували всі населені пункти у радіусі кількох десятків кілометрів.

– Всіх опитували. Говорили і зі мною. Все, – додає Юля. – А свідчення вже брали після першого обшуку – у відділенні поліції.

Як уже повідомляла «КП», за версією слідства, Діані Хріненко проломили череп, зламали руку та щелепу.

 

Поліція затримала підозрюваного 14 серпня у Польщі. Наступного дня Ленінський районний суд Кропивницького обрав йому міру запобіжного заходу.

Слідство у вбивстві 16-річної Діани Хріненко з Суботців Знамʼянського району встановило, що школярку вбили тупим твердим предметом, зламавши кістки основи та склепіння черепа, тіла нижньої щелепи та праву кисть. Про це повідомляє прес-служба Ленінського районного суду Кіровограда.

Зокрема зазначається, що наразі слідство не встановило, яким саме предметом убивця наніс дівчині смертельні травми.

«За версією слідства, 25.08.2019 року близько 01:30 чоловік, пересуваючись на автомобілі, який надав йому у користування громадянин К, по с.Суботці, Знам’янського району Кіровоградської області, помітив як зі сторони центру с.Суботці направлялась раніше йому незнайома Хріненко Д.О. та розмовляла по мобільному телефону. В цей момент у підозрюваного виник умисел на вбивство. Діючи умисно та цілеспрямовано підозрюваний за допомогою невстановленого слідством предмета, поверхня якого має тупі тверді властивості, спричинив Хріненко Д.О. тілесні ушкодження кісток склепіння черепа, неповного перелому діафіза другої п’ясткової кістки правої кісті, повного осколкового перелому тіла нижньої щелепи, пошкодження остистого виростка четвертого поперекового хребця. Смерть наступила внаслідок черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломами кісток основи та склепіння черепа», – йдеться у повідомленні.

Тіло школярки убивця перевозив на задньому сидінні машини.

Як уже повідомляла «КП», останки дівчини знайшли навесні цього року під час польових робіт. Експертизи встановили, що належать вони Діані Хріненко.

Дівчину поховали у липні.

А 14 серпня польська поліція затримала підозрюваного у вбивстві школярки. Учора 28-річного Миколу доставили до Ленінського районного суду для обрання міри запобіжного заходу.

На суді була мама убитої Діани. Жінка не зводила очей із підозрюваного. Олена Хріненко заявила, убивця її дитини повинен отримати максимальну міру покарання.

Рідні ж підозрюваного не вірять, що Микола убивця. Переконані, поліція призначила цапа-відбувайла.

Правоохоронці тим часом наголосили, мають достатньо доказів, аби довести вину 28-річного Миколи.

Нагадаємо, учора Ленінський районний суд обрав підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою впродовж двох місяців без права внесення застави.

У Суботцях Знам’янського району поховали Діану Хріненко, яку розшукували з Дня Незалежності, сьогодні, 26 липня, пише CBN.

На похорон зібралися близько двохсот людей – рідні, близькі, однокласники Діани, односельці.

Батьки дівчини зазначили, сподіваються, що поліція таки знайде винних.

 

Нагадаємо, Діана зникла торік у ніч із 24 на 25 серпня. Поліція, рятувальники, військові та небайдужі жителі прочесали довколишні населені пункти, лісосмуги, поля та яри в радіусі кількох десятків кілометрів. Правоохоронці знайшла розбитий телефон Діани, а поряд – краплі крові.

За місяць пошуків, зневірені у роботі правоохоронців односельці Діани перекрили трасу.

26 березня поблизу села Глибока Балка Знам’янського району, що неподалік Суботців, під час польових робіт знайшли людські рештки і речі. Три експертизи підтвердили, що вони належать Діані Хріненко.

 

Тарифи на водопостачання та водовідведення для абонентів обласного комунально-виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» зростуть майже на 15% для приватного сектору та майже на 11% – для багатоквартирних будинків.

Розцінки вже затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Наберуть чинності тарифи після оприлюднення їх у газеті «Урядовий кур’єр».

Ціна за кубометр стане єдиною як для приватних домоволодінь, так і для багатоквартирних будинків і складатиме 28 гривень 68 копійок.

Відтак у приватному секторі (у випадку наявності послуг водопостачання та водовідведення) – зростання відбудеться на 14,8%, для абонентів багатоквартирних будинків – на 10,7%.

У підприємстві зазначають, перегляд тарифів, з-поміж іншого, зумовлений інфляцією, зростанням вартості реагентів, цін на електроенергію, запчастини й інші послуги, а також підвищенням рівня оплати праці та необхідністю погашення кредиту Світового банку.

– Основними причинами – є здорожчання складників, – коментує Олександр Головченко, заступник генерального директора з комерційних питань «Дніпро-Кіровоград». – Тобто, подорожчання реагентів, хлору. У минулому році майже вдвічі зросла ціна на хлор. Була дуже складна ситуація з хлором в Україні. Так само зростає мінімальна заробітна плата, вартість електроенергії... І ці всі складові призводять до того, що має дорожчати і вода. Для субсидіантів таке подорожчання взагалі буде непомітним. Адже сума субсидій прив’язана до доходів домогосподарства. Якщо доходи не зростають, то субсидія зросте і покриє це підвищення тарифу. А людям, які більш заможні, які можуть оплачувати комунальні послуги, яким субсидія не призначається, не відчують, я сподіваюся, такого підвищення.

 

текст: Ірина Іванова, Алла Зейферт

Із тріумфом виступили на міжнародному фестивалі-конкурсі «Україна – це ми» двоє викладачів кропивницької музичної школи №4 – Любов Кардаш і Валентина Донцова…

04 квітня 2019 Детальніше >>

Олена Шевчук (на фото – «КП») із Гайворона розшукує рідного брата по батькові Сергія Козака, якого бачила майже п’ятдесят років тому ще маленькою дівчинкою. Розлучення батьків розділило й дітей. Нині жінка просить усіх небайдужих допомогти їй знайти рідну людину.

– Моя мама – Віра Камлюк 1938 року народження, раніше жила у Білорусії. Там вийшла заміж за Бориса Козака. Жили у військовому містечку біля селища Гатове, очевидно він був військовим. У них народився син Сергій, – розповідає «КП» скупу життєву історію Олена Шевчук.

Жінка каже, мама розлучилася з першим чоловіком і переїхала в Україну, а син Сергій лишився з батьком.

– Із моїх дитячих спогадів, Сергій шкутильгав на одну ногу, бо вона була трохи коротшою. Він, можливо, 1958-59 року народження, точно не знаю, – ділиться співрозмовниця «КП» і додає, мама потім ще виходила заміж. В Олени є ще середній брат, рідний по батькові, і молодший – по мамі. – Середній поїхав десь у Росію на заробітки і зник. А з молодшим ми спілкуємося.

Розповідаючи історію сім’ї, жінка каже, ніколи мама не згадувала і нічого не розповідала про першого сина Сергія.
– Не знаю, чому так було. Може така тема була, що про неї не говорили. Я маму за це не засуджую. Вона померла тридцять років тому, мені було всього двадцять. Може якби була старша, то більше б цікавилася, розпитувала, – скрушно нарікає Олена Шевчук і додає, дуже сподівається, що все таки розшукає старшого брата Сергія. – Вік у нього уже такий, що може допомога потрібна, та й треба тягтися один до одного, родичатися. Де він може бути, чи в Білорусії, чи в Україні – не знаю. Зараз роблю запити у Білорусь, може, там є якісь відомості.

Олена Шевчук сподівається, можливо, її брат Сергій Козак живе зовсім поряд – у Кіровоградській області.

– Може він живе в Кіровоградській області, хтось знає його. У нього особлива прикмета – з дитинства шкутильгає на ногу. Дуже сподіваюся, що хтось його знає і повідомить мені, – мріє жінка і просить повідомити будь-яку інформацію до редакції «КП».

Номери телефонів: (066)374-32-59, (097)614-19-29.

фото: надане героїнею

Підприємство «Світловодськпобут» погрожує припинити подачу тепла до осель містян через низький тариф на послугу, повідомляє «Світловодськ».

Зокрема у своїй заяві підприємство наголошує, що отримало номінації на газ до 30 листопада.

У свою чергу виконком Світловодської міськради має погодити економічно-обгрунтований тариф, однак цього не робить.

Відтак «Світловодськпобут» попереджає, якщо ситуація з затвердженням тарифу, який би став гарантією погашення заборгованості з заробітної плати та виплати її у майбутньому, не вирішиться у 10 денний термін, представники колективу, залишають за собою право припинити подачу теплоносія в місто і неявку на «безкоштовну» роботу.

«Ми, колектив підприємства, відповідально виконуємо всі покладені на нас обов'язки, незважаючи на суттєву затримку заробітної плати. Але в подальшому така ситуація стосовно не розрахунку з нами по заробітній платі та неприйняття економічно обґрунтованого тарифу продовжуватись не може, оскільки ми всі також мешканці нашого міста і ні в якому разі не звільнені від обов’язкових платежів як за житлово-комунальні послуги, так і на господарські потреби наших родин. Звертаємось до вас з проханням дуже уважно та відповідально поставитись до виконання покладених на вас обов’язків, розглянути наше звернення та вирішити нарешті питання щодо своєчасної виплати нам заборгованості по заробітній платі. У разі продовження такої ситуації на протязі десяти календарних днів, залишаємо за собою право не з'являтись на свої робочі місця… Робота всіх котелень міста буде підтримуватись лише на технологічному мінімумі, а в разі не вирішення ситуації в подальшому буде зупинена», — йдеться у зверненні.

Якщо «Світловодськпобут» припинить теплопостачання, без опалення залишаться понад 12 тисяч квартир, лікарня, дитячі садки та школи, заклади соціальної та культурної сфер.

Нагадаємо, минулого тижня жителі Світловодська вийшли на акцію протесту через дії теплопостачального підприємства. Люди отримали дозволи міськради на встановлення автономного опалення, однак «Світловодськпобут» не знімає абонентів із обліку і продовжує нараховувати плату за опалення. Разом із тим, підприємство категорично не визнає дозволи міськради, а рішення виконкому оскаржує в судах.

В Олександрії кілька співробітників комунальних служб косили на центральному проспекті жовте опале листя вчора, 31 жовтня. Процес на відео зафіксував тамтешній житель і виклав його у мережу, пишуть «Олександрійські новини».

Робили це на газоні біля будинку на проспекті Соборному, 2.

На відео видно, як двоє чоловіків мотокосилками проходять по опалому листю.

Журналісти «Олександрійських новин» опитали городян, які мають пряме відношення до комунального сектору, навіщо було мотокосами проходитись по осінньому листю.

Один з опитаних повідомив, що це, імовірно, пов’язано з бажанням подрібнити опале листя, щоб його більше можна було завантажити, хоч засумнівався у ефективності ідеї, оскільки ця маса стане ще більшою і для її перевезення доведеться витратити ще більше палива та обсягів вантажоперевезень.

Користувачі соцмережі активно відреагували на відео. Вони припускають, що таким чином відбувається списування палива і робочого часу.

 

«КП» нещодавно розповідала про учня дев’ятого класу Миронівської школи Світловодського району Назара Гараська, який придумав енергоефективний рекуператор (теплообмінник). Пристрій дозволяє обігрівати приміщення й економити енергоресурси. У вересні талановитий школяр із цим винаходом переміг в обласному етапі всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу «Майбутнє України» і зібрався представляти його на міжнародному фестивалі інноваційних проектів Sikorsky Challenge-2018 у листопаді в Києві. Але про винахід дізналися італійські інвестори і запропонували кошти на проведення експериментальних робіт ще до фестивалю, повідомила «КП» науковий керівник Назара – Світлана Піскова.

– Мені зателефонували представники італійської компанії і запропонували інвестиції для проведення експериментальних робіт із випробування модернізованого енергоефективного рекуператора, який розробив Назар Гарасько, – каже науковий керівник Малої академії наук Світлана Піскова і додає, мова йде приблизно про дві тисячі євро. Для іноземної компанії це невеликі кошти, але для українських винахідників, звісно, вагома інвестиція.

Схожі рекуператори є і за кордоном, але вони дорогі. Розробка українського школяра вдвічі-тричі дешевша, зауважує Світлана Піскова. Така вартість обумовлена тим, що конструкція конусоподібного рекуператора складається зі спіральної алюмінієвої рамки, на яку встановлені лопаті, покриті тонкими мідними листами.

– Останнім часом винаходами наших дітей дуже активно цікавляться різні закордонні компанії. Їм вигідно купувати вже готовий продукт і не витрачати кошти на експериментальні роботи. Але ми теж не такі простаки! Ще до початку фестивалю інноваційних проектів, який відбудеться у Києві 21-23 листопада, терміново робитимемо патент на рекуператор, щоб ідею Назара ніхто не «позичив», а потім уже вестимемо мову про інвестиції у розробку, – зазначає науковий керівник. – Протягом останнього місяця винахід модернізували, тож на фестивалі інноваційних проектів Sikorsky Challenge-2018 його представимо ще більш удосконаленим.

Нагадаємо, дев’ятикласник Назар Гарасько під керівництвом наукового керівника Світлани Піскової розробив енергоефективний рекуператор, який дозволить удосконалити систему провітрювання й економити енергоресурси.

– Прочитав наукову статтю про енергоефективність і придумав створити такий прилад, що удосконалить систему провітрювання, аби тепле повітря зберігалося всередині приміщення. З допомогою такого приладу можна провітрювати кімнату і не втрачати тепло, – пояснював Назар.

Те, що винаходами моїх учнів цікавляться за кордоном, – звісно успіх. Важливо тільки, щоб наші розумники залишалися в Україні. Для цього їм треба створювати сприятливі умови, – переконана Світлана Піскова.